К. характерний для естонської, інарі-саамської, інгуської, кашмірської, квенської, колтта-саамської, осетинської, північносаамської, тибетської, фінської (зрідка), японськаої мов.
В українській мові комітативне значення зазвичай передається за допомогою прийменника «з» (із, зі) та орудного відмінка (наприклад, іти з другом), а не окремим відмінковим закінченням.
