Значення слова
Суперлатив — один з відмінків, що позначає розташування предмета або особи, вище або на іншому предметі, чи його рух вище або на цей предмет. Відповідає на питання «На кому?», «На чому?», «На кого?», «На що?». Належить до ІІ серії групи місцевих відмінків.
Приклад вживання

Суперлатив існує в нахсько-дагестанських мовах — цезькій, бежтинській, гінухській.

В українській мові категорія суперлатива відсутня, значення виражають конструкції зі сполучень знахідного або орудного відмінків із прийменниками на, над, через (закинути м'яч на дах, переплигнути через паркан, ширяти над землею).

Походження

лат. casus superlativus; від superlatus, пов'язаного з super — «над» + ferō — «несу»

Приклади в інших мовах

мскв. суперлатив

Слово додав

Перекладаємо слово суперлатив

зне́сен (ступінь)
2

узнєсεн
uzneseun

Усїченє повного ‹узнєсεн стѫпень›– superlative degree.

Comparative degree–‹рѡунан стѫпень›

Данило Ганич 7 лютого
зверхній відмінок
0
піднят (ступінь)
0

пѡднѧт
pœdneat

Усїченє ‹пѡднѧт стѫпень›.

пѡд•н•ѧ•т(ъ)

Данило Ганич 7 лютого
узят (ступінь)
0

узѧт
uzeat

Усїченє ‹узѧт/узѧтъи стѫпень›.

уз(ъ)(up, upwards...)•ѧ•т(ъ)

Данило Ганич 7 лютого
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями