Патаму шо нє па русскі

Tac, bo ne po-rousscui (≠ moscovscui)

Це суфікс основи дієслова ‹іменувати› (имєн-ОВ-а-ти). Той зберігається у похідних утвореннях. Порівняй:

рахувати → рахівний
лікувати → виліковний
винувати → винівний
мандрувати → мандрівний
чарувати → чарівний
ладувати → ладівний
рятувати → рятівний
будувати → будівний
глузувати → глузівний
глумувати → глумівний

Отож,
іменувати → іменівний "що стосується іменування"

+

+ за падіж

рахувати → рахівний
ЛІКУВАТИ → ВИЛІКОВНИЙ (чому тут 'о'?)
винувати → винівний
мандрувати → мандрівний
чарувати → чарівний
ладувати → ладівний
рятувати → рятівний
будувати → будівний
глузувати → глузівний
глумувати → глумівний

Бо так було кодифіковано 🤓

Спасибі за підпору! 🤝🔥

>Бо так було кодифіковано 🤓

Коли це є неправильно й алогічно, то це не є добре, це треба виправляти. Ну й з огляду на такі твари як "верховний", "гріховний", "шановний", "основний" видно хто то кодифікував)

Хто сказав, що це "неправильно"?

🤓

ПАДІ́Ж дежу́, ч.
Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Приклади:
В усіх бідах, які спіткають Тинвер – неврожай, падіж худоби, спекотне літо, холодна зима, – люди звинувачуватимуть не лише Ейрін, а й його самого. (О. Авраменко).

@Carolina Shevtsova

»Коли це є неправильно й алогічно...«

Iz ogleadomy na nagolós usiõdui inde na cœneç (v. inchœi pricladui œd p. Cóutounenca), i u *‹liecœunuy› e, vierogœdno, nagolós tamge, ta slovo e, viedie, xireno na Pœudeny-Zaxœd yz Pœunoci, yz pœunœcyno-bœslnoï rousscoï rœznomóuvui, cde, tacuimy cinomy, ‹œ› u beznagolósie e |ʉ͡ɶ| → /u̯͡ɵ/ → [ᵘɵ]. A yac pœudenno-zaxœdnœy rœznomóuvie e tacuy œdguib neviedœm, to zamienéno’ho bie na /o/, perviesno iz tuimyge nagolósomy na cœneç slova: pn-bsl. *[lʲe̝.kʷo̝w.ˈnɘ̞j] → pd.-zx. *[li.kow.ˈnɘ̞j]. Pristaucoiõ ‹vui•› bie nagolós œdteaghnõto na odin izclad — na ‹œ›, ta ouge bez /o/ → /ʏ/ u pd.-zx. rœznomóuvie. U pn.-bsl. rœznomóuvie bui œdteaghneigne nagolósou na ‹œ›, pro ‹vui•›, dalo dvogouc /u͡o/, ta ‹vui•› bie dodano ouge u pd.-zx., a tomou tam neyma ni pràvilnoho pd.-zx. /ʏ/, ni pn.-bsl. /u͡o/ pœd nagolósomy. Cyto do œdteaghneigna nagolósou pro ynõ pristaucõ, por., na pr., nagolósui u: ‹xoditi : pri•, vui•, za•, uz•, na•xoditi›, ‹nositi : pri•, vui•, za•nositi›.

https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7018-vidminok.html#show_point

Коване, та й новіше назвище

Відмінок - любо ,бо від міняти , в той час падіж від падати , чому воно пада 🤷‍♂️
goroh.pp.ua: Падіж

А падіж — калька.
І ці люди ніби боряться з кальками, натомість самі ліплять кальки 😱🤦‍♂️
Л — логіка🫎 🤣🤣🤣

А мова — теж коване, та й новіше назвище. Треба переходити на язик... Обшєпанятний 🤣🫣🤦‍♂️

Наведіте докази кованості слова ‹мова›.
До того ж, слово ‹язик› і нині уживається в значенні мови, отож аргументу наведено не до речі

🤓

> Коване, та й новіше назвище

Значення слова "відмінок", на котре шлете, та й п'яте значення слова "відміна" не могло не постати від перших трьох значень, шо їх подає Грінченко ("зміна", "відмінність" та "варіянт"). Перехід від "змінений, відмінний" до "ненормальний, божевільний" знають й інші мови, наприклад, польська: пол. warjat ← лат. variātus, близьке до того є ще нім. verrückt (досл. "зсунутий").

А що значення "grammar case" є коване... Ну, даруйте, то й не є щоденна лексика. 😅 Не йду проти слова "падіж", але тоді вже говорімо не за кованість, а за традицію вжитку.

»Не йду проти слова "падіж", але тоді вже говорімо не за кованість, а за традицію вжитку«

Так, я ж саме про традицію. Мабуть висловився не так 😅

»Значення слова "відмінок", на котре шлете, та й п'яте значення слова "відміна" не могло не постати від перших трьох значень, шо їх подає Грінченко ("зміна", "відмінність" та "варіянт"). Перехід від "змінений, відмінний" до "ненормальний, божевільний" знають й інші мови, наприклад, польська: пол. warjat ← лат. variātus, близьке до того є ще нім. verrückt (досл. "зсунутий").«

Звісно, та це, видно, єдине зафіксоване в словниках значення цього слова 🤔

Не падаємо ми, а скланяємо / гбемо

Глум .

Це сусіди скланяють падєжі 🤣🤦‍♂️
Хай там скланяють і падають

Еге ж, сусіди

@Ярослав Мудров

@Kuľturnyj aborihen

»Якщо ми відмінюємо, то це відмінок.«

Ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho neyma ni ‹œdmienoc› ci ‹œdmiena› ni ‹œdmieniati› ci ‹œdmieniouati› za ‘gram. case’, ‘to decline’. Ou Gelexœuscoho e ‹padeij›, iz nagolosómy na ‹pa•›, u znaceignax: 1) rodovo ‘pad, padeigne’, 2) ‘guibiely’, ta 3) ‘gram. case, casus’.

Recein ‹padeij› (lat. ‹casus, eagl. ‹case›, phran., catal. ‹cas›, niem. ‹Fall›, nzm. ‹val›, gr. πτώση, dgr. πτώσις, ceix., slvç. ‹pád›, sbx. ‹padež› — use œd ‘pàsti, padati’) e zvano tomou cyto yn tvar osnova ‘padé’ = ‘propadé, guiné’. He vidco, u usiex móuvax e tó œd ‘pàsti, padati’, i iesce raz, u rous. e ‹œdmienoc, œdmiena, œdmieniati› bie neviedomo u znaceignie ‘case’, ‘to decline’ do serédinui XXᵒʰᵒ stl. ‘Declinatio’ e ou Gelexœuscoho dano he ‹izcloneigne›, iz nagolosómy na ‹•clon•›, corein.

> Ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho neyma ni ‹œdmienoc› ci ‹œdmiena› ni ‹œdmieniati› ci ‹œdmieniouati› za ‘gram. case’, ‘to decline’. Ou Gelexœuscoho e ‹padeij›, iz nagolosómy na ‹pa•›, u znaceignax: 1) rodovo ‘pad, padeigne’, 2) ‘guibiely’, ta 3) ‘gram. case, casus’.

Нема, проте маємо граматики, котрі видали їх сучасники. "Відміна" за "declination" та "відмінок" за "grammar case" уживали щонайменше Смаль-Стоцький і Ґартнер у "Граматиці руської мови" (на жаль, маю лише третє видання 1914 року, давніші несила найти). Я згоден із Вами щодо слова "падіж", бо всі старіші граматики се слово подають (разом із, скажімо, граматикою Осадци 1865 року), але й "відмінювати" за "to decline" не було, як Ви пишете, незнане до середини 20 віку.

Та Смаль-Стоцький з Ґартнером просто з польскої то взяли, либонь? Там якраз традиційно вживали слів, як: odmieniać, odmiana, чи не так? Щоправда слова +odmianek нема в такому значенні

> Там якраз традиційно вживали слів, як: odmieniać, odmiana

Так.

> Щоправда слова +odmianek нема в такому значенні

Теж правда, кажуть "przypadek" за "grammar case".