Це вже не українська мова, а якась нібиукраїнська

Це є цілком собі українська. Просто бі (was) повернено невизначени прикметники з давньоруськи й пристосовано до сучасної мови. Не стане горе, як повернемо претерит і невизначени прикметники. Добре ще щодо двоїни можна посварити ся, але тут плюси переважать мінуси.

Навпаки двоїну краще повертати. А претерити добре вживати в художній літературі, та не в науковій

»Навпаки двоїну краще повертати. А претерити добре вживати в художній літературі, та не в науковій«

+, але й "короткі" форми прикметників слід теж повернули, гадаю

Оно зі словника Грінченка лише:

Пило би ся пило то Токайско вино.

Инший молод годами, та стар літами.

Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю.

Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився?

Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю.

Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?

Я горілки не п’ю, од пива не вп’юся і сам, молод, слави вбережуся

Молод жовняр в домовині мертов спочиває

Я що ночі йду до річки, беру човен, невеличкий, молод весла підіймаю, на той берег поспішаю.

Молод козак розпивсь, розгуляв ся, стоптав, зламав червону калину.

Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію.

Стар як котюга, а бреше як щеня.

На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець.

І наш ясен міч твоєї головоньки не йме.

Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло.

Наш коровай ясен був.

Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі.

Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано.

Велик пень, та дурень.

Мороз не велик, та стояти не велить.

У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.

Сумир умен.

Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти.

Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.

Вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен

Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір.

Пливе човен води повен, а за ним весельце.

повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського.

Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах.

А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень.

Ох летить ворон да летить чорен.

Ось море в тебе широко-просторо, там безліч гаду, безліч риботвору.

Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.

Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене.

Проповідувати рік Господень приятен.

Од Бога — люб, од попа шлюб.

Чи я ж тобі, Марусенько, вельми люб, що ти брала із мною шлюб.

Винен був п’ятдесят рублів.

Чи винен той голуб, що сокіл убив.

Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. 

Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.

А хто винен?

Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати.

Він сирота і не винен, що осиротів.

Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен.

Хто йому що винен був — усе повиправляв.

Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден.

Я з того не винен, що така причина впала.

Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по-свойому.

Кожен лист, що читав він, дратував його.

Думають кожен своє

Богу угоден, то не будеш і голоден

Хто не вгурен, той не голоден.

Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден.

Аби-м так здоров був! 

Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров.

Вставай та дохід давай, бо вже ти, козаченьку, зовсім здоров.

Хто здоров, той ліків не потребує.

Миром! Як ся маєш? чи здоров, братчику?

Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.

Як здоров чоловік, то всяк його кохає

Кругом замку готів паркан з дерева.

Латин од няньки наживався, зате ж за няньку і вступався, за няньку хоть на ніж готів.

Троянці уха затикали, Рутульців лайки не вважали, хоть битись всякий з них готів.

Готово діло.

Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам’ятаю. 

О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи.

Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього.

Клянусь, за таку втіху я ладен віддати принадниці все, що вона захоче, хоч половину царства!

Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охіч

Рад би я знав.

Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов.

Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь.

Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо.

Ох і рад же б я, дитя моє, до тебе встати, порядок дати, да сирая земля двері залегла, оконечка заклепила.

Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться.

Рад я жить над горою, кину дольню персть.

Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.

Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає.

Ох рад би я, моя мати, середу згуляти.

Рад би я небо прихилити, та не хилиться.

Хто рад обіцяти, той не має охоти дати.

Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити.

Сідайте в ряд, щоб Біг був рад.

Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати.

Так рад, як торішньому снігові.

Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад.

Не рад явір хилитися — вода корень миє.

Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти

Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.

На все достатній і на лихо не жаден. 

На копійку не жаден.

»Ще раз зауважу, що слово "пад/відмінок" можна упускати, тобто вживати невизначені прикметники«

А чому невизначені, як вони мали б бути визначені, бо ж мова про конкретні відмінки? 🤔

Тобто Ви підтвердили мої слова 🤷‍♂️
До речі, на ФБ у мовних спільнотах можете пропонувати свої зауваження.

Так, згоден, що двоїну слід повертати, а різні часи слід лишити для літератури, чи що 🙂

Навіщо її "повертати"?

> Навіщо її "повертати"?

Натіщо. Сам балакайте по-простацьки, я же хочу яти руську як іно потужно знаряддя на висловлення своєї думки .

Претерит, пане Ярославе, є past simple. Раптом ви не зрозуміли. Олисій раннє (раніше) писа (wrote), оже слід би повернути 'го й до розмовни речи тож.

Це так не працює. Якщо народ чогось позбувся, то тяжко щось повернути. Скільки ви б штучно не намагались нав'язати якусь форму. В літературі, як авторський прийом, ще якось можливий, в розмовній мові неможливо законсервувати мову, нав'язати втрачені колись форми. Тут в соцмережах, телебаченні бігають змосковщені, нехтують кличним відмінком навіть при звертанні до людини, а ви хочете, щоб вживали якісь застарілі форми

Та що суть нам ті змосковщені, хай по-московськи й балакають далі, вже їх не переробиш. Я же 'м за те, щоб усе було поступово. Треба спершу вводити зміни значно менші.

Ви обирайте, або чистомовство, або природний розвиток.

Краще лишити узкаґаваряшшіх яко є, бо вони тільки будуть пручатися, товку ніяка нема виставляти мовни патрулі. Натомість є зосередити ся на тих, хто хоче по-руськи розмовляти щодня, хто хоче мову розвивати.

> А чому невизначені, як вони мали б бути визначені, бо ж мова про конкретні відмінки? 🤔

Уживаємо невизначени прикметники:

1) як частину складного присудка
2) як именник
3) коли вперше вводимо нів об'єкт/поняття у розмову
4) коли мовимо загалом про об'єкт/поняття, а не саме про отой конкретний, що про нього ми вже згадували раніше або про той, що і так є відім
5) коли я зайво вказувати точно на конкретний об'єкт/поняття

Тобто якби було кілька різнів родовів відмінків іна слова, то бисмо могли сказати не "родів відмінок", а саме отой "родовий відмінок".

Але хай мене пан Олисій поправить, коли 'м рік якусь дурницю.

Ну, найліпше буде порівняти з правилами ужитку в литовський мові, де модель ужитку визначених/невизначених прикметників точно така сама, як була у давніх слов'янських мовах

<Ви обирайте, або чистомовство, або природний розвиток.>

Чому або? Я обираю чистомовство з природним розвитком.
Завжди за золоту середину

+

> Завжди за золоту середину

Так, так, бачив єм, бачив, за яку ви золоту середину. Аби пошкрібти трохи по поверхні, та й потому.

"Ви обирайте, або чистомовство, або природний розвиток."
Хибна дилема

Пуризм це явно штучна річ, і в цьому нічого поганого

@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
Ото правда, діло кажете. Тож усі ці балачки про "нарід" суть ино пусті балачки.

А що його повертати, коли воно є й нікуди не зникало? Хай ще двоїна занепала й здебільша її полишки злились із множиною. Та коли ви, панове, ніколи не чули слів "кожен", "жоден", "ясен", "красен", "винен", "здатен", "біл", "чорен", "повен", то ви геть не чули вкраїнської мови.

<Так, так, бачив єм, бачив, за яку ви золоту середину. Аби пошкрібти трохи по поверхні, та й потому.>

Трохи, пошкребти?
Ну, дивіться. Суха статистика:
Додав слів на цей час: 1656 +
Додав перекладів: 4618
Проголосував за переклади: 5660 (свої, чужі)
Назбирав слів у свій словник, виклав на Толоці: 7418.

Вважаю, трішки таки нашкрябав, можливо, по поверхні. Я вже мовчу про дописи у себе і в спільнотах на ФБ. Гадаю, непогано 🤷‍♂️😉

До чого мені ваші числа, я о глибині, а не о численності
Та ж і я можу просто по словничках слова вишукувати
Без вашої помочі можу зайти в обліківку й позріти статистику

То робіть. Хто Вам заважає це робити? Багато слів, мало діл 🤷‍♂️
Не так легко по тих словниках слів нашкребти — багацько полонізмів, омонімії, багатозначних слів тощо. Я словотвірні слова теж збираю, а не тільки зі словників

Чи ви, Ярославе Мудрове, тільки у називні відмінці двоїну хочете вернути?

Я активно цим не займаюсь. Якщо повернуть, хоч в якому варіанті, двоїну, буду не проти.
Я зараз виступаю більше за очищення мови від полонізмів, московізмів, англізмів (і їхніх синтаксичних конструктивізм, як от є кимось/чимось, тим не менше, мати рацію тощо), а також за найбільший переклад наукової термінології.
Про повернення/неповернення старих/застарілих форм хай дбають инші). В мене на все не вистачить ні сил, ні часу. Якось так 🤷‍♂️

А втім мінусики ставите за вдалі переклади й гиржете як хтозна-хто, усе вам звучить якось не так.

> Я зараз виступаю більше за очищення мови від полонізмів, московізмів, англізмів, а також за найбільший переклад наукової термінології

Тут я, проте, згоден єм.

Ставлю мінусики та гиржу від невдалих слів. Я ж кажу, багато хто тут сидить у своїй бульбашці. А я свої переклади і чужі виношу на ширший розсуд, ніж тут на Словотворі. Перевіряю реакцію мовців, мовників. Від притомніших перекладів люди писком крутять-вертять, а від кривих і поготів

Ме́та