coba
/ˈkʷɔba, ˈkʷɒba/
cobeiny, coben(y)-
/ˈkʷɔbenʲ, ˈˈkʷɔbeɲ, ˈˈkʷɔbeʲnʲ, ˈˈkʷɔbeʲɲ, ˈkʷɔbinʲ, ˈˈkʷɔbiɲ/, /ˈkʷɔbɛn(ʲ)-, ˈkʷɔben(ʲ)-/
coboura
/ˈkʷɔbura/
SIRM II, 475: ко́ба "капюшон, відлога, верхній убір для захисту шапки від дощу; там же: ко́бень "відлога при бурці", ко́бура "каптур, відлога".
Якшо питоме, то +
goroh.pp.ua: затула
+
+
+++
—
ВІ́КО а, с.
Верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають. Приклади
Коровай поклали на віці од діжі. (І. Нечуй-Левицький)
Скриня була важка. Гнат шарпнув за віко, і віко відскочило. (М. Коцюбинський)
Потім вона сама відкрила віко [піаніно], притягла стільчик і сіла. (Г. Хоткевич)
Перші грудочки, перемішані з сльозами, глухо впали на віко домовини. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)