Каракатиця — морський головоногий молюск із короткими щупальцями та чорнильним мішком, у якому міститься фарбувальна речовина – сепія.
Приклад вживання
За кількістю щупальців розрізняють восьминогих (спрути) і десятиногих (кальмари, каракатиці) головоногих молюсків (з наук.-попул. літ.).
Походження
ЕСУМ (том II, ст. 384):
запозичення з російської мови; р. карака́тица є, очевидно, результатом видозміни давнішого *корокатица, повʼязаного з прикметником *корокатъ «ногатий» (пор. схв. крàкат «тс.»), утвореним від др. *корокъ «нога»; отже, первісне значення слова – «ногата тварина».
Партицький (Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch, том II, ст. 231): Tintenfisch, m. чорнилець.
Поки не найшов сього слова в інших джерелах. У Желехівського (том II, ст. 1075) є ще "чорнилиця", перше значення — каламар, чорнильниця (Tintenfass), друге ж значення — власне каракатиця (Tintenfisch (Sepia officinalis)). Утім, інші джерела засвідчують тільки перше значення сього слова, тому "чорнилицю" за окремий переклад чи за варіянт до "чорнильця" поки не спішу давати.
ЕСУМ (том III, ст. 541-542, "мутити"): [мутня́к] (зоол.) "каракатиця, Sepia", шле на Желехівського.
Желехівський (том I, ст. 459): Dintenfisch [одрук? інша відміна слова Tintenfisch?], m. (Sepia).
Партицький (Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch, том II, ст. 231): Tintenfisch, m. чорнилець.
Поки не найшов сього слова в інших джерелах. У Желехівського (том II, ст. 1075) є ще "чорнилиця", перше значення — каламар, чорнильниця (Tintenfass), друге ж значення — власне каракатиця (Tintenfisch (Sepia officinalis)). Утім, інші джерела засвідчують тільки перше значення сього слова, тому "чорнилицю" за окремий переклад чи за варіянт до "чорнильця" поки не спішу давати.