запозичене з грецької мови (можливо, через посередництво латинської; пор. лат. charaktēr «тавро, клеймо, відбиток»);
гр. χαραϰτήρ «тавро, відбиток, різець, вирізаний знак; стиль мови; індивідуальна особливість людини» пов’язане з χαράσσω «гострити, точити, дряпати», що вважається запозиченням із семітських мов (найімовірніше, з гебрайської), пор. гебр. ḥārásh «вирізьблений, зораний», ḥārath «різьбити», арам. ḥăráth «орати», ар. ḥáratha, еф. ḥarása «орати», ак. erēshu «обробляти землю».