Значення слова

Хутро — 1) густий дрібний волосяний покрив, а також шкури цінних, хутрових звірів: лисиць, норки, соболя, песця, заєць, домашніх тварин: овець, кролів, кіз та морських звірів: котиків, тюленів; 2) вичинені шкурки різних хутрових звірів із збереженим на них волосяним покривом.

Приклад вживання

Тільки подивіться на цього звіра. З нього вийде хороше хутро.

Походження

нім. futter "підкладка, підшивка"

Приклади в інших мовах

чес. kožešiny
лтс. kažokādas
гол. bont
вал. ffwr
япо. kegawa

Варіанти написання
хутровина, футро
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово хутро

корзно́
7
або
кирзно́
,
керзно́
,
курзно́

curzno
(ЭССЯ, 13-244: *kъrzьno; ЕСУМ, ІІІ-170: кушнір; Срзн., 1404: кързно/кързьно).

אלישע פרוש 21 квітня 2020
18 лютого 2021

Гарно, я підтримаю!

Хутряний буде корзяний чи кирзяний?

19 лютого 2021

І так і так; тому є писано через <u>.

13 квітня 2021

Спасибі. А в curzno куда наголос?

13 квітня 2021

Тепер ино провірив наголос; є на первій голосці. Тому є правити на: còrzno {ˈkɒrznʷɔ ~ ˈkɒrzno ~ ˈkɒ͡ʌ̯rznʷɔ ~ ˈkɒ͡ʌ̯rzno}. Тоді не знав бім наголос у тім слові, а за новопереглянутим правописом я пишу <u> на місці *ъ з сусідніми *l, *r, в ненаголошеній позиції, де можуть бути рефлекси й {ɒ ~ ɒ͡ʌ̯}, й {ɘ̞, ɤ, ɯ}, але в наголошеній позиції, коли тільки {ɒ ~ ɒ͡ʌ̯}, то рішив ім писати <o> чи <ò>.

Тобто, з формами відмінків:
однина:
Nom.: còrzno
Gen.: còrzna
Dat.: còrznou
Acc.: còrzno
Loc.: còrzné
Instr.: còrznom
множина:
Nom.: còrzna
Gen.: còrzen
Dat.: còrznam
Acc.: còrzna
Loc.: còrznax
Instr.: còrznami
двоїна:
Nom.: còrzné
Gen.: còrznou
Dat.: còrznama, còrznoma
Acc.: còrzné
Loc.: còrznou
Instr.: còrznama, còrznoma

14 квітня 2021

Спасибі Вам щире. Трохи ошелешила двоїна, не думав, що її в українській мові аж так багато.

14 квітня 2021

Не розумію, що Ви маєте на увазі під "не думав, що її в українській мові аж так багато". Офіційно її в українській мові нині нема. Але в діалектології її згадують, наводячи окремі приклади. Ті форми є мною дано на підставі заснови, якби категорія двоїни була в офіційнім стандарті. А якби вона була, то автоматично мала би бути заступлена всіми формами відмінків. Відповідно, всі ті форми відмінків я й подав.

14 квітня 2021

Ну що в нинішній мові нема це неправда, сам неодноразово чув від людей двоїну, і в літературі давній її багато. Ще Скрипниківка дозволяла двоїну до вжитку. Уже за СРСР почали на неї косо дивитися, а в селах і по нині можна почути, щоправда не для всіх відмінків.
Даруйте, що турбую, та маю питання чому còrznama а не còrznima? Як знаю, в українській мові двоїна дає очима, а не очама, а ще дверима, ушима, бровима, плечима а не дверама, ушама, бровама, плечама.

14 квітня 2021

Слухайте, почніть уже читати з розумінням. Писав ім: «ОФІЦІЙНО її в українській мові нині нема.» І далі пишу: «АЛЕ В ДІАЛЕКТОЛОГІЇ її згадують, наводячи окремі приклади». І далі: «...якби категорія двоїни була в ОФІЦІЙНІМ СТАНДАРТІ». В ОФІЦІЙНІМ СТАНДАРТІ її такої категорії нема.

14 квітня 2021

Так я ніяким чином не сперечаюся. Мій ремст був не до Вас а до освіти, яка нехтує двоїною від радянських часів і до нині.

14 квітня 2021

<маю питання чому còrznama а не còrznima? Як знаю, в українській мові двоїна дає очима, а не очама, а ще дверима, ушима, бровима, плечима а не дверама, ушама, бровама, плечама.>

<-има> в <очима, дверима, бровима> є гібридна за походженням флексія з <-и-> множини (*<очи, двери, брови>) та <-ма> питимо двоїни. Первісно в тих словах перед <-ма> було <-ь->, тобто: <двьрьма, бръвьма, ѡчьма>. Ті слова належать до первісної парадигми відмінної від парадигми слова còrzno. Слово còrzno належить до парадигми слів середнього роду на -о, як wcno, dèreüo, selo, mésto тощо. Слово "двері" первісно належить до парадигми на -ь. Слово "брова" первісно до парадигми на *-ъі, куди тягнуть и слова: "церква, морква, зовиця, ятровка, любов, мова, свекруха, птах, кров" (та інші), тобто: <црькъі, мъркъі, зълвъі, ѧтръі, любъі, мълъі, свекръі, пътъі, кръі>; їх основа непрямих відмінків закінчувалася на <-ъв->, відповідно: <црькъв-, мъркъв-, зълвъв-, ѧтръв-, любъв-, мълъв-, свекръв-, пътъв-, кръв->. Від сих оснів непрямих відмінків пізніше ті слова було переведено в инші парадигми, подекуди з нарощенням різних суфіксів. Слово *бръі було спершу переведено в парадигму на -ь, давши: бръвь, а ще пізніше в парадигму на -а: <бръва>, що й відповідає сучасному <брова́>, за зразком до <ріка, жона, рука, нога>. Первісна форма двоїни орудного/давального відмінка найдавнішої форми <бръі> була: <бръвьма>. Форма двоїни орудного/давального відмінка пізнішої форми <бръвь> була також <бръвьма> (сучасне чинне написання було би: <бровма>), тобто збігалася з першою. Форма множини сеї останньої форми <бръвь> була <бръви>, а форма <бровима> є гібрид форми двоїни <бръвьма> з формою множини <бръви>. Основна відома парадигма слова "око" є на -о, тобто та сама, що згадані вище: дерево, село, місто тощо. Але (на мою думку) форми <віч-на-віч> та литовське <akis> "око" сугерують, що діалектно в праслов'янській була й паралельна форма сього слова на -ь: *ѡчь (← *ok-y-s). Відповідно, коли припустити, що така форма таки була, то її форми відмінків мали бути такі самі, як у словах: двьрь, сѡль, знать, пѫть, тобто в двоїні орудного/давального: ѡчьма, що відповідало би сучасному чинному написанню: <вічма>. Первісна форма двоїни орудного/давального відмінка слова "двері" – первісно двьрь – була: двьрьма, що відповідало би сучасному чинному написанню: <дверма>. Коли й примружити око на "гібридність" форм на <-има> сих слів – усе таки етимологічно *ь (*y) є часто редукований варіант *и (*y), то до слів парадигми на -о такий голосний узагалі не має жодного відношення. Відповідно, двоїна орудного/давального відмінка таких слів є <-ама>, де <-а-> походить від подовження *о (/a/ ← *ō, ← *o) закінчення називного відмінка однини. Правда, наводять закінчення двоїни орудного/давального з голосним <-о> – без подовження; тоді правильно мало би бути: còrznoma. Я дав форму còrznama з <-а-> аналогічно до <-а-> форми орудного/давального відмінка множини: còrznami "корзнами" (рівни з: wcnami "вікнами"). Виправлю, додавши паралельний варіант без подовження, з <-о->.

16 квітня 2021

Спасибі.

16 квітня 2021

З того, що тепер знову перечитавши свій коментар, найшов ім деякі хиби (<параЛигми>, місто <параДигми>, <вічмИ>, місто <вічмА> для двоїни), суджу, що Ви той мій коментар не читали уважно.

16 квітня 2021

Чим ваші хибописи судять, що я неуважно читав? На вічмИ я звернув був увагу та зрозумів, що то хибопис з контексту ясно ж.

хутро
4
Михас Туро 2 квітня 2020
вичи́но
2

від вичинка "обробка шкіри"

Danylo Shelest 1 квітня 2020
біли́ця
0

від білування (зняття та вичинка шкіри тварини)

Danylo Shelest 1 квітня 2020
2 квітня 2020

Білувати є чистити (чинити) не лише шкіру тварини, а й, напр., плід.

кожушно
0

Діалектна назва шуби, кожуха. Додам, що і двн. kursinna, що дало слово кушнір, перше значіння було не лише «хутро», але й «шуба».

goroh.pp.ua: кожа
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23511-kozhushno.html#show_point

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 квітня 2020

Дуже люблю це слово але слід шукати нове.

Поділитись з друзями