слат. corallus «корал» виникло на основі лат. corāllium «червоний корал», що походить від гр. κοράλλιον, κουράλιον «т.с.», мабуть, запозиченого з семітських мов (пор. гебр. gōrāl «малий камінь», ар. ǫğaral «дикий камінь, кремінь»);
виводиться також із сполучення κόρη αλος «дочка моря» як кальки відповідного давньоіндійського виразу.
море + (гилля + ґила)