Автор слова - Андрій Бондар https://www.facebook.com/andrij.bondar/posts/10152983820716599
Результат контамітації від спільнота і складчина
Це не обов'язково. Чи ми, як пропонує д. Роман, будемо на німецький штиб ліпити в одну купу кілька слів?
Так таке змішування ще гірше ніж складні слова пхах
Я гадаю, що варто, щоб було "видання" десь, щоб було ясно, що це. Особливо якщо є чи можуть бути всілякі схожі на крауд- та -паблішинг. Та й взагалі, якась логіка має бути, а не випадкові слова змішувати
crowd — натовп, група
Краудпаблішинг — спільнотчина
Клаудпаблішинг — спільновиця
Краудфандинг — складчина, спільнотня
Ну це ви так придумали, а зі самих слів як це буде ясно?
В клаудпаблішингу, судячи з визначення, взагалі не треба спільно-. Але ви на спільний -паблішинг відповіли спільним спільно- 😆
І все ще не кажете, чому навмання слова змішуєте. Десь би "видання", але ну хай, дивимося що інше даєте — нащо змішувати "спільноту" й "складчину", складчина вже спільна, вже робиться спільнотою? І яке значення з такого поєднання вийде?
Клаудпаблішинг. Там треба дивитися визначення. Бо з того, що подане, виходить що так.
Щось мені здається, що там наплутане з краудпаблішинг🤔
Добродію Володимире, добродій Ярослав почув слово "контамінація" — і все. Хто там розбирався, що воно таке та як діє? Байдуже, що ТАК слова не зливаються? Думаєте, я не пробував був пояснити? Все марно тут, усі розумні, правильні докази неможливості ТАКОГО словотворення марні
Воно то в мові як хоч буває, але гадаю це не дуже серйозний спосіб словотворення
Ну тут ще й ледве контамінація
Д. Романе, нумо розкажіть, як саме слова зливаються 🧐
Контамінація в лінгвістиці - це явище, коли дві або більше мовних одиниць (слова, фрази, конструкції) зливаються в одну, створюючи нову, змішану форму. Це може відбуватися на різних рівнях мови, включаючи фонетику, морфологію, синтаксис та лексику.
одинарний" - утворено від "один" і "ординарний".
вильце, вільце ← вити + гільце
перевесник ← ровесник + весна (чи весник, утвореного від верства в значенні «покоління»)
А видання в обгортку?
Тут якраз не зовсім зрозуміло, що хочете цим сказати, бо ліпите загальні багатозначні слова
ВИДА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням видати 5. В своєму листі я виложив і погляд на видання альманаху (Панас Мирний, V, 1955, 374); Перше видання «Маніфесту Комуністичної партії» українською мовою було здійснене у 1902 р. у Львові (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 42).
2. Окремий друкований твір, збірка і т. ін., виданий у світ. Що тепер видаєте? Чи вийшла ще книжка після моєї? Як розходяться Ваші видання? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Виїжджаючи з Москви, Федоров узяв кілька надрукованих ним книг, матриці, заставки, кінцівки; його видання, надруковані в Заблудові, а потім у Львові, дуже близькі до російських (Історія УРСР, I, 1953, 172).
3. Сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно. У виданні (петербурзькому) моїх оповідань, що. саме тепер виходить, видавець не побоявся помістити сю річ [«Невідомого»] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 388); Протягом півтора місяця в Росії було розпродано третину тиражу першого видання «Капіталу» — факт на той час нечуваний (Наука і життя, 4, 1957, 5);
// Те, що періодично видається під однією назвою (газета, журнал і т. ін.). Тепер ВЛКСМ має 164 друкованих видання, загальний разовий тираж яких становить понад тринадцять мільйонів примірників (Радянська Україна, 28.II 1957, 1).
4. Друкований твір за його зовнішньою ознакою або типом, приналежністю до певної категорії друкованої продукції. Книжка була маленького формату, видання гарненьке, з тонкими малюнками (Леся Українка, III, 1952, 617).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 383.
Ага, всі дуже окремі й не пов'язані. А за ВИДАННЯ́ то взагалі окремо дякую
Як бути з похідними?
Напр., краудпаблішинговий?
ВИДАННЯ́: ▲ На виданні — у віці, коли вже можна виходити заміж (про дівчат). — Ми хочемо поріднитись з вами, — сказав сват. — У вас дочка на виданні, а в нас жених (Нечуй-Левицький, III, 1956, 36); У вінок зав'язано Барвінковий цвіт, Дівчина на виданні У сімнадцять літ (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 383.
СКЛА́ДКА, и, жін.
1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.;
// перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. — Ой, подивися, Василинко, чи гарно стоїть на мені юбка, — сказала Марія, повертаючись до Василини, — обсмикай на мені складки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 111); Дівчинка.. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 161);
// Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 176);
// Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини. Навколо уст в його лягла гірка складка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка (Олесь Гончар, I, 1954, 127).
2. геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід. В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми (Фізична географія, 5, 1956, 103); Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму (Наука і життя, 7, 1961, 21);
// Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.). Тихий вітер віє вподовж річки, здіймав невеличку хвилю і широкою складкою вподовж течії (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір'я, Косінський відірвав стомлені очі від далини (Іван Ле, Наливайко, 1957, 80); Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то.. на папері появляються зморшки і складки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 24).
3. Те саме, що складчина. Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 281); Залунали збуджені вигуки..: — Видати переклад окремою книгою! — А за що видати? — Організувати складку! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 192).
У (в) складку — разом, спільно; на спільні кошти. Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (Іван Манжура, Тв., 1955, 169); Саме сьогодні офіцери батальйону влаштували урочисту вечерю: у складку купили порося (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 277.
Тільки третє значення пояснює, що ви хотіли написати
Ну можна "складчина", але ж зі словників r2u видно, що правильно "складка"
Так як бути з похідними?
Складковидавничий? -видавний? Ну точно не спільнотчинний (-овий?)
uk.m.wikipedia.org: Контамінація (лінгвістика)#:~:text=Контаміна́ція (лат.,неспоріднених слів — внаслідок народної етимології
r2u.org.ua: Складчина
За аналоґією до "самвидав".
—
Клаудпаблішинг — співвидав
Краудпаблішинг — співвидав