Одна з українських назв народу цієї країни — латиші.

Порушеве пояснення, чому не Латищина, а Лотищина:

U rousscœi móuvé e se imea dóugyno buiti œd *lot-, ne *lat-; còrôtco /a/ u lotóuscé e rœuno *o u rousscé.

Surœunaimo: leadscoiõ ‹Łotysz› — ne +‹Łatysz›, ceixyscoiõ ta slovacyscoiõ ‹Lotyš› — ne +‹Latyš›. I ou Xeveliova: ‹лотиська› — ne ‹латиська›.

Isce pricladui slœu supœulna corene su */a/ u lotóuscé proti */o/ u rousscé:
‹jauns› : ‹youn›,
‹abi› : ‹oba›,
‹vadīt› : ‹voditi›,
‹draugs› : ‹droug›,
‹bass› : ‹bœus›,
‹gads› : ‹gœud›,
‹prasīt› : ‹prositi›,
‹rags› : ‹rœug›,
‹rads› : ‹rœud›,
‹rasa› : ‹rosa›,
‹vasks› : ‹vœusc›.

Одна з українських назв народу цієї країни — латиші.