З капілярів лімфа надходить в лімфатичні судини, а потім у протоки і стовбури: ліворуч в грудну протоку (найбільша протока), лівий яремний і лівий підключичний стовбури; праворуч в праву лімфатичну протоку, правий яремний і правий підключичний стовбури.
Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік.
sum.in.ua: pasoka
r2u.org.ua: лимфа
Годно!
Лімфатичний - пасоковий.
++
Гоже!
Це значно ближче до цитоплазми! Або просто плазми
Романе, таке враження, що вас там кілька людей. Один з вас наче має фаховість з біології.
Чи так це, чи я в чомусь помиляюсь.
Так чи ні -- нехай це буде таємницею)
Одне скажу -- я просто зазвичай уважно читаю опис.
Наприклад, гриби -- агеліофіли чи сціофіли, чи геліофоби?)
Тобто вони потребують (розсіяного) сонячного світла для життя чи ні?
Бояться його чи ні?
Ли́мфа, физиол. – лі́мфа, су́кровиця, су́кроватиця, па́сока.
Лімфа (від лат. lympha — чиста вода, волога) — прозора рідина, за своєю структурою схожа на плазму крові, проте не містить еритроцитів і тромбоцитів, але містить багато видів лімфоцитів, близько п'яти тисяч, та макрофагів (білі кров'яні тільця, що беруть участь в хімічному поглинанні чужорідних мікроорганізмів).
"су́кровиця". Я не втомлююся нагадувати, що часто в словниках до 40 рр. минулого століття подаються СПРОБИ, більш і менш вдалі. Сукровиця (ранева рідина) -- зовсім не те саме, що лімфа, незважаючи на те, що вона схожа на плазму крові. Отже, той, хто вигадав цей відповідник, або не розрізняв ці втямки, або не вважав за потрібне розрізняти. Погляньмо, що каже словник.
"Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік."
"1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік.
Шлункова пасока;
// Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла."
Звісно, пасокою не могли називати лімфу, бо, враховуючи товщину й більшу захищеність лімфатичних судин, безбарвність лімфи, її меншу порівняно з кров'ю прудкість, її, якщо вона й лилася, сприймали як кров, сукровицю (оскільки для того, щоб у побуті пролилася лімфа, треба велика рана, з якої бігтиме значно більше крові, тому з лімфою справи в нас не мали. Бачимо, що пасокою називали будь-який сік, від сукровиці (сироватка крові з гноєм) до шлункового соку. Беручи до уваги сукупність попередніх значень, близьких на перший погляд до лімфи, але засадно (принципово) відмінних, ця спроба не дуже вдала.