Терміни, як і географічні назви, краще не перекладати
P. Syèuçovo, xuibno gadaiõ voliste se slovo tomou cyto obé slové — is œdsui|omy na cytosi cyto gority ci suétity ("вогонь; щось гаряче" — 
sum.in.ua: zhyzha ) u rous. /ˈʒɪʒa/ u znacyeinïé "plasma = a state of matter consisting of partially ionized gas and electrons", na odiné polé, ta œdsuil na rédinõ ("вязкая густая жидкость" — https://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/162570/%D0%96%D0%B8%D0%B6%D0%B0 ) u veat. [ˈʐɨʐə], na inxiœumy polé, zuõcéty blizco?
Acei tac, to zastèregiõ Vas rous. /ˈʒɪʒa/ ta veat. [ˈʐɨʐə] poxodeaty œd duou hêty rœuznuix coreneu:
tô rousscoe slovo e œd *gigya, œd *gig-, is prodóugyenomy stõpenemy *gyg- (*‹жьг-› → *‹жиг-›), porœunaite: ‹gegti : gygõ : gigaiõ›, ôtge tô e ‹gigya›, a tomou i znacity "ogony; cytosi goreatye", œd "gegti - gigati" bo, i, yasna récy, ne mogeity znaciti "rédinõ", i rous. ‹gigya› e totogyno serbo-xoruatscomou ‹žiža› = "focus";
tô veatscoe ge slovo [ˈʐɨʐə] e *gidja, œd corene *gid- ← *geyd- "moist, wet, liquid", */d/ porœunaite u veatscuix ge slovax ‹жи́дкий, жи́дкость›, i rœudno greçscomou ‹δεῖσα› "slime, filth", a tomou ne mogeity znaciti "ogony ci cyto goreatye".
Popri tô cyto tâ zuõcoblizœsty e tou dougie privabliva, "plasma" bo znacity i cyto suéteatye, sïaiõtye i rédinõ, mocrotõ, ta cògynoe iz tuix znacyeiny nalegity rœuznœy móuvé, i u cògynœumy e rœuznuy coreiny.
Я знаю, я дала простомовний відповідник саме для "гарячої речовини, речовина у дуже іонізованому стані". Утім, якщо тяма "рідина" до слова "жижа" дійсно притягнута за вуха та зближує це слово з одповідним вятським, то, справді, краще тоді його не вживати у цьому значенні взагалі.
tuarymo
/tβ̞ar(ʲ)ˈmo/
tuarymea, tuarymen-
/ˈtβ̞ar(ʲ)mjɐ, ˈtβ̞ar(ʲ)mɲɐ/, /ˈtβ̞ar(ʲ)mɛn-/
___
Tuoryeno mnoiõ he imea pœdstatui is ‹-mo› ci ‹-mea, -men-› ( ← *-m̥n), hi ‹ramea, ramen-, ramo›, ‹pasmo› (*pas- "véiati, dõti"), ‹cóumo› "sheaf (of flax, hemp)" (*kul- to *ramble"), ‹galymo› (*gal- "bare, to strip") "omission, gap", ‹derymo› "grõba tcanina" (*dyr- "to tear, pull, rip"), ‹povésmo/povésymo› (*wēs- ← *woyps- "to hang" ← *to dangle") ipr., ci ‹imea, ramea, uimea, sémea, znamea› pro ‹-mea, men-›, œd ‹tuariti› za "πλάσσω".
plescmo
/plɛsˈmo, ˈplɛsmo/
plesmea, plesmen-
/ˈplɛsmjɐ, ˈplɛsɲɐ/
___
Tuoryeno mnoiõ œd déyeslova ‹plescati› u znacyeinïé "to make, shape, mould" ← "to slap, smack", cèrêz "to slap on the mass of clay moulding it into a form/shape", zasvédcyenoho u drous. ‹проплєсканиє› "creation, creature", ‹проплєскати› "to create, to shape, to mould, to form", ‹съплєсканиє› *ваяние, создание", ‹съплєскати› *слепить, сделать, создать, образовать" — use pèreneseno œd *to slap a mass of clay (moulding it)"; porœunaite i ceix. ‹naplácat› (‹pláca-› ← *plat-y-a-) "to daub", i rous. ‹isplescati› (sum.in.ua: spleskaty) "плескаючи по шматку тіста, зробити хлібину, перепічку", tô bui "to mould, shape by slapping", ‹uipleacati, uipléscouati› (sum.in.ua: vypleskaty , sum.in.ua: vypliskuvaty )
"надавати якої-небудь форми шматку тіста, перекладаючи з руки на руку, плескаючи по ньому".
Ya zagalomy ne lioubiõ tuœurybõ slœu za phonosemantic match he "priteaganïe za ouxa", ta tout e znacyeinïe "to mould, shape, form" ou *plesk- zasvédcyeno a zuõcoblizœsty is gr
πλάσμα mogeity bouti coristna œdlõciti/ròzlõciti œd team "formation; form, shape; creation, creature; mould" ipr. Pacie, i samo gr. πλάσσω ← *platyyō e védé œd *plat- *"to flatten by slapping" → "to mould".
r2u.org.ua: *огневиця
tfwry
Жіночого роду (tuori/твори, tfwriõ/твір'ю ...); взято з матер'ялів до слівника друс.м. І. Срізнівського, де під статею творь є серед …
Нинішнім стандартом мови буде просто твір, так?
Так, але письмо нинішнього стандарту є зле. Ба, й "і" в сім слові'сми правив на "ѡ". Без "ь" не було би ясно то слово є жіночого роду.
А на мене тут нападали за 'ь' після 'р' 🤔
«А на мене тут нападали за 'ь' після 'р'»
Ta ne ya.