Еритроцити — рухомі, високодиференційовані клітини в хребетних і деяких безхребетних тварин, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції — дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну.
Приклад вживання
Еритроцити у людини і ссавців здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами.
Походження
лат. erythrocyti, однина erythrocytus; від грец. ἐρυθρός — «червоний» і κύτος — «вмістище»
Від слова "шаріти" (червоніти): r2u.org.ua: шаріти "Шарокровці", а не "шарокрівці", бо (цитую אלישע פרוש): "...корінь слова "кров" є *кръв-, а не +кров-, тому там у критім складі <і> бути не має.": еритроцити
rudroclétca
Від *ръд(р)- у друс. ръдръ "червений", а також у словах: ръдѣти "червоніти", ръдити "фарбувати в червоний колір", та, з іншими ступенями голосного, в укр.: рудий, риджий, русий, руда, та *клѣтъка "клітина". Між іншим, пропоную саме форму клѣтка, а не клѣтина, бо дрібність чепінь -ина як правило не виражає. Чепінь -ина де більше найдемо в словах на передачу одиничності, окремого елемента чогось, що без -ина в граматичній однині виражає множину збірну нелічену, напр.: хворостина не є "малий, дрібний прут хворосту, хмизу", а одиницю хворосту. Інше значення несе -ина в словах від коренів, що значить якість або дію, там -ина передає не одиницю цілого, а матеріальне чи конкретизуюче вираження; так, напр., назви рослин: ожина від *ож- "колюче, їжаче", бруслина від *брус- "терти", малина від *мал- "якогось кольору", бистрина про місце в ріці також від якості тощо. Дрібність передають чепені: -ък(а/о), -ик, -иця, -ьц(е), -ьк(о/а).
Корінь *ръдр- є етимологічно тотожний з грецьким ερυθρός "червоний".
Вимова ръдро- в ...
Знали бисте, що все в укр.м. значить одино тільки слово клітка – у їх у кожного є по кільку значень. А коли Ви наведете приклади їнших слів, де -ина переконливо передає дрібність, я радо дам і форму з "клітина", з -ина.
Намистина "частина, елемент, складова намиста", а не "мале намисто",
лозина – конкретизація "прут лози" від загального, лоза є рід верби, або матеріал,
травина "одина стеблина, пагонок трави", а не "мала трава",
людина "одиниця люду, одина особа" від збірного "люд", а не "мала людина" і т.д.
Як видно традиція свідчить на користь того, що я писав вище.
Еритроцити — рухомі, високодиференційовані клітини в хребетних і деяких безхребетних тварин, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції — дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну.
Еритроцити у людини і ссавців здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами.
лат. erythrocyti, однина erythrocytus; від грец. ἐρυθρός — «червоний» і κύτος — «вмістище»
Анґлійська: Red blood cells (RBCs)
Угорська: vörösvérsejt
Словацька: červená krvinka
Сербська: црвена крвна зрнца
Шведська: röd blodkropp
Данська: røde blodlegemer
Монгольська: цусны улаан эс
Перекладаємо слово еритроцити
Від слова "шаріти" (червоніти): r2u.org.ua: шаріти
"Шарокровці", а не "шарокрівці", бо (цитую אלישע פרוש): "...корінь слова "кров" є *кръв-, а не +кров-, тому там у критім складі <і> бути не має.": еритроцити
rudroclétca
Від *ръд(р)- у друс. ръдръ "червений", а також у словах: ръдѣти "червоніти", ръдити "фарбувати в червоний колір", та, з іншими ступенями голосного, в укр.: рудий, риджий, русий, руда, та *клѣтъка "клітина". Між іншим, пропоную саме форму клѣтка, а не клѣтина, бо дрібність чепінь -ина як правило не виражає. Чепінь -ина де більше найдемо в словах на передачу одиничності, окремого елемента чогось, що без -ина в граматичній однині виражає множину збірну нелічену, напр.: хворостина не є "малий, дрібний прут хворосту, хмизу", а одиницю хворосту. Інше значення несе -ина в словах від коренів, що значить якість або дію, там -ина передає не одиницю цілого, а матеріальне чи конкретизуюче вираження; так, напр., назви рослин: ожина від *ож- "колюче, їжаче", бруслина від *брус- "терти", малина від *мал- "якогось кольору", бистрина про місце в ріці також від якості тощо. Дрібність передають чепені: -ък(а/о), -ик, -иця, -ьц(е), -ьк(о/а).
Корінь *ръдр- є етимологічно тотожний з грецьким ερυθρός "червоний".
Вимова ръдро- в ...
укр.м. може бути: {родроклітка} чи: {ардроклітка, ордроклітка, ирдроклітка}, виходячи з засвідчених в укр.м. аналогічних прикладів рефлексації ръ+приголосний на початку слів: ръвати {ирвати}, рькучи {аркучи}, Ръпень {Ирпінь}, Ръліава {Ирлява}, Ръшава {Иршава} тощо.
> пропоную саме форму клѣтка, а не клѣтина, бо…
Вам якась теорія (сумнівна чи переконлива) важливіша за українську мовну традицію? Українською клітка, клітина і клітинка — слова з різним значенням.
Знали бисте, що все в укр.м. значить одино тільки слово клітка – у їх у кожного є по кільку значень. А коли Ви наведете приклади їнших слів, де -ина переконливо передає дрібність, я радо дам і форму з "клітина", з -ина.
З "-ина" все логічно - "клітина" є самотнім одиничним елементом загальної системи (тіла людини).
Намистина "частина, елемент, складова намиста", а не "мале намисто",
лозина – конкретизація "прут лози" від загального, лоза є рід верби, або матеріал,
травина "одина стеблина, пагонок трави", а не "мала трава",
людина "одиниця люду, одина особа" від збірного "люд", а не "мала людина" і т.д.
Як видно традиція свідчить на користь того, що я писав вище.
Яке красне слово ръдръ, хочеться більше слів з цим коренем!
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ЧЕРВОНОКРІВЦІ
червон- є лядське; руське є: чьрвлен- {черлен-/челлен-/чирлен-/чиллен-}, і чьрмн- {чермн-/черемн-/чемн-/черн-/чирмн-/чимн-/чирн-}.
Черленокрівці?
Ну, наприклад. І до другої частини: корінь слова "кров" є *кръв-, а не +кров-, тому там у критім складі <і> бути не має.
Прийнято!
Від sum.in.ua: chervinjkovyj