Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину. Фортеп'ян ледве вліз у двері (І. Нечуй-Левицький, СУМ-11)

Церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче (А. Свидницький, СУМ-11)

Старовинний годинник у дальньому кутку – невкладиста махина аж до стелі заввишки – одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника (Ю. Шовкопляс, СУМ-20).

через посередництво польської мови запозичено з латинської; лат. machina «машина, пристрій, засіб» походить від гр. (дор.) μᾱχανᾱ (атт. μηχανή) «знаряддя, пристрій» (ЕСУМ)