Від "височіти". По значенню підійшло би також до російського "висотка".
За аналогією "кам'яниця", яка застосовується для будівель, мурованих з цегли. Нині, силову конструкцію багатоповерхівки мурують виключно з залізобетону.
Coli ‹lòdua› za SIRM znacity "dòsca/dsca/dusca, doscyca (tesana), brous", to cyto bui znacilo slovo ‹lodüina›? Atge Vasye ‹lodüinniça› e œd ⁺‹lodüina›. Ba, pravé ("власне"), Vasye ‹lodüinniça› e œd imene primêtui ("nomen attributivum") ⁺‹lodüinen› (œd ⁺‹lodüina›), to puitanïe e i cyto ⁺‹lodüinen› bui znacilo.
Багатоповерховий — багато поверховий.
Без калькованого ліплення.
goroh.pp.ua: багатий — 2е, 3є значення.
Ну, слово "поверх" теж іменник, тому чому ні. Але так, зовсім інакша форма
-
Не дурня, не дуже красива калька з російської, варто замінити
Яка калька, чому калька?
Багато поверхів — багатоповерхівка
Бо українською якесь довге й неоковирне, ніби взяли російське й не подумали як поправити
А як? І чому ні?
Все ще цікаво
«А як? І чому ні?»
«Все ще цікаво»
Aha, probacyte, teperv eimy ino vidéu Vasye puitanïe.
Sciro, teagyco mi poyasniti. Yacosi ounovito e ‹poverx› he "above" u "poverx ceoho" → ‹poverx› *floor, level". Xotya myné i nizozeimscoe ‹verdieping› ne e do podobui — *zagluibleinïe", œd ‹diep› "glubœuc". Cde lépxia sõty slova ceix. ‹patro›, lead. ‹piętro› — œd psl. *pyn-tro, cyto e i u rous. ‹peatro› (SIRM IV, 652: ‹п'я́тра›, a tam ge i: ‹пятро› "поверх"), ci ném. Stock, Stockwerk "palya; còlôda; peny; beehive → floor, level" (porœunaite, i u rousscé ‹peny› mogeity znaciti i "beehive, Bienenstock").
Myné e i slovo ‹povétrïe› za "air, Luft" ne do podobui. Ceomou "véter"?
бетон
r2u.org.ua: многоэтажка
Кам'яниця - кам'яна будівля; мурований будинок. СУМ. Кам'яна будівля. Словник Грінченка.
Маруся в місто прибула, де народилась і зросла в триповерховій кам'яниці. (Максим Рильський).
До чого тут кам'яниця до багатоповерхівки? 🧐🤦♂️
Справді, до чого тут кам'яниця?