Від "височіти". По значенню підійшло би також до російського "висотка".
Ну, слово "поверх" теж іменник, тому чому ні. Але так, зовсім інакша форма
За аналогією "кам'яниця", яка застосовується для будівель, мурованих з цегли. Нині, силову конструкцію багатоповерхівки мурують виключно з залізобетону.
Coli ‹lòdua› za SIRM znacity "dòsca/dsca/dusca, doscyca (tesana), brous", to cyto bui znacilo slovo ‹lodüina›? Atge Vasye ‹lodüinniça› e œd ⁺‹lodüina›. Ba, pravé ("власне"), Vasye ‹lodüinniça› e œd imene primêtui ("nomen attributivum") ⁺‹lodüinen› (œd ⁺‹lodüina›), to puitanïe e i cyto ⁺‹lodüinen› bui znacilo.
Багатоповерховий — багато поверховий.
Без калькованого ліплення.
goroh.pp.ua: багатий — 2е, 3є значення.
-
Не дурня, не дуже красива калька з російської, варто замінити
Яка калька, чому калька?
Багато поверхів — багатоповерхівка
Бо українською якесь довге й неоковирне, ніби взяли російське й не подумали як поправити
А як? І чому ні?
Все ще цікаво
«А як? І чому ні?»
«Все ще цікаво»
Aha, probacyte, teperv eimy ino vidéu Vasye puitanïe.
Sciro, teagyco mi poyasniti. Yacosi ounovito e ‹poverx› he "above" u "poverx ceoho" → ‹poverx› *floor, level". Xotya myné i nizozeimscoe ‹verdieping› ne e do podobui — *zagluibleinïe", œd ‹diep› "glubœuc". Cde lépxia sõty slova ceix. ‹patro›, lead. ‹piętro› — œd psl. *pyn-tro, cyto e i u rous. ‹peatro› (SIRM IV, 652: ‹п'я́тра›, a tam ge i: ‹пятро› "поверх"), ci ném. Stock, Stockwerk "palya; còlôda; peny; beehive → floor, level" (porœunaite, i u rousscé ‹peny› mogeity znaciti i "beehive, Bienenstock").
Myné e i slovo ‹povétrïe› za "air, Luft" ne do podobui. Ceomou "véter"?
r2u.org.ua: многоэтажка
бетон
Кам'яниця - кам'яна будівля; мурований будинок. СУМ. Кам'яна будівля. Словник Грінченка.
Маруся в місто прибула, де народилась і зросла в триповерховій кам'яниці. (Максим Рильський).
До чого тут кам'яниця до багатоповерхівки? 🧐🤦♂️
Справді, до чого тут кам'яниця?