xuituinya, xuituini
Від хит- »рух, рухати; хватати; бути спритним, хитрим, умілим« з чепенем -иня (берегиня, простиня, легеня←*льгъініа, пустиня). Машина ← гр. μεχανη є первісно »хитрість, хитрий прилад → прилад, що діє хитрістю – винахідливістю«.
Від мах- (махати, робити рухи чимось в повітрі) з чепенем -ина (вершина, порошина, рослина, пухлина, кончина).
Таким чином "машина" розуміється як пристрій, в якому є чи первісно були махальні елементи (маємо слова "маха" - колода у валу вітряка, "маховик" - маятник, "махота" - коливання), або пристрій, який працює/робить щось дуже швидко ("махом" - дуже швидко, "умах" - вмить, "змаху" - відразу).
З власних дослідів дізнався, що слово "машина" походить від індоєвропейського кореня *magh-, що дослівно означає "могутність", "сила". Звідси і німецьке macht, англійське might, грецьке μηχανή. Тому й українське "мажа" тут підходить найкраще. Чи хочете сказати, що Wehrmacht - це "оборонне махання"? :D
Ви плутаєте речі, бо чомусь наче вирішили, що калькування - єдиний можливий спосіб словотвору. Я не калькую, я творю нове слово від питомого кореня, відштовхуюсь від самої тями (поняття), а не від буквального перекладу чужих слів/коренів.
Латинське māchina «пристрій; засіб» того ж кореня, що й слов'ян. *mogti, укр. могти́, з схожим значенням (засіб - можливість).
goroh.pp.ua: машина
Тут не для назв автомобілів, а загалом для машин як засобів механізмів.
Латинське māchina «пристрій; засіб» того ж кореня, що й слов'ян. *mogti, укр. могти́, з схожим значенням (засіб - можливість).
goroh.pp.ua: машина
Тут не для назв автомобілів, а загалом для машин як засобів механізмів.
Це слово повинно бути якомога стислішим, щоб легко було творити від нього похідні. Приміром, як "тин":
Телефон — ручнотин
Комп — метотин
Авто — возотин
Ракета — вакуум тин
Мотоцикл — двіколітин
і т.д.
стрѡй
Що це за - ѡ ? 21 сторіччя..
ѡ є літера з давньоруського письма на позначення фонеми, що походить від давнього *о в закритому складі перед первісними слабкими ь та ъ. Так, і попри нерозрізнення чинним правописом сеї фонеми від /і/←ять, і нині – в 21. столітті є чимало говірок з їх фонематичним і фонетичним розрізненням – і на значно більшій частині Вкраїни, ніж нині подають в диялектологичних описах. Чинний правопис дискримінує питому вкраїнську фонологию на користь тих, де різниці нема – такий собі тоталитаризм у мовному плануванні; в мовах інших, зокрема західноєвропейських коли фонематичну різницю є відбито й у меншости говірок, а в більшости ні, письмо різницю відбиває.
+, згоден з поясненням про дискримінацію Української фонології.
Чи можна точно визначити за сучасним правописом, де треба писати от?
Передусім там, де <і> чергується з <о>.
Але суть и випадки, де він мав би бути, але в чиннім стандарті його нема.
+ + +
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Машина — Строй.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Цілком підтримую.
Не розумію, чому це офіційно не почнуть вживати замість запозичення?
Ніхто не хоче "рухати булками" їм і так нормально, і байдуже що купа перейнятих слів... "какая разеіца" та "і так паймуть"
—
Шило на мило
СТРОЙ «машина»
очевидно, запозичення з чеської чи словацької мови;