Vadik Veselovsky. Ваше перше речення мене просто дивує. Це слово того ж німецького роду, що й споріднене йому польсько-галицьке "керувати". А шкодити українській мові - це занедбати питоме українське слово "правило" на користь чужого.
Мене дивує, що люди готові нівечити українську мову заради панславістської каші. Мало того що всіляки панславізми закінчуються двоголовою куркою, так і з української мови прибереться характерний субстрат і залишиться російськосербська говірка без українського смаку.
Метою повинно бути більше українськості, а не менше.
Парано́я — синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість...
Карл-Франц Ян Йосиф: таки галицьке. Думу написано не розмовною українською мовою, а письмовою староукраїнською - сумішшю української розмовної, церковнослов'янської й польської мов. У розмовній же мові слова "керувати" на Наддніпрянщині не вживають.
Vadik Veselovsky: Поясніть, будь ласка, зв'язок панславізму й "російсько-сербського субстрату" із словом "правило". Ще я хотів би дізнатись, чому давнє питомо українське слово лучче од приблуди й чим саме своє українське слово може нівечити українську мову. А ще хочу нагадати Вам, що Ви раз у раз забуваєте про мету цього словника чисто через свої вподоби.
Для мене мета цього словника це робити українську мову українськішою а не сербськішою та російськішою. Лише слов'янським субстратом це неможливо, бо втрачається надбання і характер нашої мови.
Моє розуміння української мови таке, що українську мову треба берегти та плекати, а ваше розуміння української мови це зробити з неї російськомакедонську кашу. Ви не україніст, а панславіст. Ну а панславісти раніше чи пізніше опиняються в Ростові.
Це місце називається "Майданчик для перекладу запозичених слів". Не "Майданчик, щоб замінювати запозичені слова на запозичені слова". А ще Ви не одповіли на жодне моє питання. Тож я й досі не розумію, що Ви маєте на увазі.
Михас Туро: Коли не маєте що сказати по суті справи, то лучче промовчіть. Гавкайтесь із своїми родичами. Русин = українець, од слова "Русь" - давнього назвища України.
Oleksa Rusyn якби мені не було, що сказати я не казав-би. Я в курсі що русин то українець, але ти не українець, отже і не русин, між русином і тобою така сама різниця як між бандурою і балалайкою. І не лучче, а краще, різницю між суржиком і українським словом відчуваєш?
Я навів силу прикладів із словом "лучче" з творів класиків українського письменства: І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного й І. Франка, а Ви мені знову за рибу гроші та й далі торочите, що то суржик. Ви змарнували чудову нагоду промовчати й удати розумну людину.
Що ж до Ваших особистих нападів на мене. Ми всі буваємо тут через любов до мовознавства й української мови. Як Ви любите покидатись гівном, то Вам лучче робити це на московських сторінках інтернету, де живуть Ваші побратими - ольгінські тролі. А тут обмежтесь суто мовознавчими справами, будьте такі ласкаві. І держіться, як личить українцю, а не москалю. А в українців заведено казати "Ви" незнайомій людині.
Бачиться, що Ваші батьки не скористали з жодної нагоди, що їм давало життя. Ваш батько міг би був завчасу висунути свою піпетку та скинути свій кефір на простирадло. Ваша мати могла б була зробити собі аборт чи висцяти свого виродка на кропиву. А як уже пустили Вас на світ, то могли б були хоча виховати Вас як людину. Хоча втім, певно таки не могли, бо ж не буває так, щоб гієни народжувались в арабських скакунів. Осика не родить апельсинів.
Олексо, я повністю з Вами щодо нецурання слів на взір "лучче", та прошу Вас, зменшіть пилюки в словах. У країні війна, марно розпорошувати свою ненависть на братів русинів (українців), навіть коли їхні погляди кому чужі.
Те ж саме до Вас, Михасе.
"Мудота", "аборти", "виродки", невже Ви усі не розумієте, що коїте те, що робили козаки в час Руїни, коли ми мали трьох гетьманів?! Годі ненависти від українців! Хто має свою думку, хай має, будьмо добродіями (джентельменами), а за ким правда, час розсудить.
Коли Ви розкидаєтесь такими словами не мовному сайті, то Вам тут нема чого робити. Помийте собі рота зеленкою та візьміться за щось корисне. Почитайте роботи з історії української мови чи що.
[кермо́] є закономірний руський фонет. твар від *кърма́, з рефлексом [ер~ир] ненаголошеного *ър/*ръ/*рь/*ьр (також: *лъ/*ъл), з численними прикладами його по говірках рус.м.: [кирвав] *кръвав (поруч з [крива́в, кро́в]), [кирниця~керниця] *кръница (поруч з [крини́ця]), [дирва́] *дръва (поруч з [дро́ва]), [бирви́] *бръви (поруч з [бро́в]), [миршав] *мършав, [кирпат] *кърпатъ, [пирскати] *пърскати (поруч з [по́рскати]), [гивтати] *глътати (поруч з: [глитати]), [бирса́ти] *бърсати/*бръсати (поруч з [бро́сити, броса́ти, бриса́ти, брисну́ти]). Твар з [и] – [кирма́, кирмо́] є в рус. памятках засвідчено також. Варіація звуків [и~е] є для рус. м. більш ніж типова; те, що декотрі твари є більше засвідчено з [и], ніж з [е], є річ різного сприйняття на слух сих алофонів тої самої фонеми різними записувачами з різних країв, та різним ступенем вираження того чи того алофона в різних країх в тім чи тім слові. Саме з сих приводів я тут дав написання фонематичне: къ́рма́ та къ́рмо́, де -ър- без наголосу значить [ер~ир], а ...
... -ъ́р- (під наголосом) значить: [-о́р-]. Таким чином, кърма́ = [кирма́ ~ керма́], альтернативно й: [корма́], къ́рма = [ко́рма] (так само засвідчене в рус.м. в значенні "руль, кермо", див. ЕСУМ: ко́рма́), кърмо́ = [кирмо́ ~ кермо́], альтернативно й: [кормо́].
ЕСУМ (під: керма, див.) не пише нич про запозиченість/чуджість сього слова – навпаки, веде його прямо від *кърма з рефлексом *ър в [ир], щоправда, пише [е] в нім постало далі під впливом керувати, що є геть зайве. Яко‘м’ уже више писав, міна [и~е] є руській мові більш ніж питома ("властива, характерна"), а кін ("роль") слова керувати тут може ("могла") бути хіба що додаткової підтримки того [е], нияко не первісного чинника.
То ви переконуєте, що теза, начебто "кермо" з'явилося під впливом чужого запозиченого "керувати" (пол. kierować) є хибною, і це питоме слово? Я вірно Вас зрозумів?
Ру́чка – рукоятка многих инструментов и орудий, напр. в топоре – топорище, в вилке — черенок, рукоятка в пиле, в ножницах – часть, куда входят пальцы, в косовище – рукоятка, за которую держится косарь правой рукой, у келефа – верхняя часть, за которую держится рука, ру́чка у огнива, у лучка́, которым приводится в движеніе валик ремісника, у три́ба...
r2u.org.ua: ручка
Кермо — пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно.
Не відволікайся, і тримай кермо обома руками.
від керувати, з польск. kierować
нім. Lenkrad, чес. volant, біл. рулявое кола
Перекладаємо слово кермо
Виникло з "правити", "-ил(о)" позначає знаряддя до дії кореня. Є в Грінченка й "Рос.-укр. словнику" С. Іваницького й Ф. Шумлянського.
+
r2u.org.ua: правило
+
Підтримую бо тут декому польська ввижається, але по перше польська природньо схожа на українську і по друге ще не відомо хто в кого його запозичив
Слово німецького походження. Вважаєте, українці запозичили слово у німців, а поляки в українців?
Вважаю, що поляки запозичили в українців, а німці у поляків
Німці в українців.
Слово вже наше, українське і лише українське.
Його втрачати це шкодити українській мові.
Vadik Veselovsky. Ваше перше речення мене просто дивує. Це слово того ж німецького роду, що й споріднене йому польсько-галицьке "керувати". А шкодити українській мові - це занедбати питоме українське слово "правило" на користь чужого.
Лишень попрошу, "керувати" ніяке не галицьке слово і є в козацьких піснях і грамотах.
uk.wikipedia.org: «Дума» гетьмана Івана Мазепи
Мене дивує, що люди готові нівечити українську мову заради панславістської каші. Мало того що всіляки панславізми закінчуються двоголовою куркою, так і з української мови прибереться характерний субстрат і залишиться російськосербська говірка без українського смаку.
Метою повинно бути більше українськості, а не менше.
Парано́я — синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість...
Карл-Франц Ян Йосиф: таки галицьке. Думу написано не розмовною українською мовою, а письмовою староукраїнською - сумішшю української розмовної, церковнослов'янської й польської мов. У розмовній же мові слова "керувати" на Наддніпрянщині не вживають.
На наддніпрянщині суржик розповсюджений, тому там багато чого не вживають, хоча раніше вживали
Тут більшість я бачу проти суржика і більшість за чисту російську мову, ну може з парою македонськиих слів.
Цей сайт шкодить українській мові, на жаль, на жаль.
ПС А починалося все добре, а потім почали русифікувати питомі українські слова...
ППС Поміняв 'наша' на 'українську', бо тут українська багатьом не їхня.
ПППС На Харківщині вживають, раз кермо, раз руль, раз гальма, раз тормоз, але українські слова ніколи не зникали, хоч як би кому хотілося.
Vadik Veselovsky: Поясніть, будь ласка, зв'язок панславізму й "російсько-сербського субстрату" із словом "правило". Ще я хотів би дізнатись, чому давнє питомо українське слово лучче од приблуди й чим саме своє українське слово може нівечити українську мову. А ще хочу нагадати Вам, що Ви раз у раз забуваєте про мету цього словника чисто через свої вподоби.
лучче то суржик, а не українське слово
Було б дуже втішно якби люди, що беруться обмірковувати справи української мови, знались на них більше, ніж дозволяють межі їхнього розуміння навіть не шкільної програми "сучукрлітмови", а їхнього розуміння цієї програми. З Вами не погодились би І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Іван Франко, Марко Вовчок та сила инших письменників, а разом із ними мільйони українців, що й досі любісінько вживають цього слова.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27026-luchche.html
https://goroh.pp.ua/тлумачення/лучче
https://www.livelib.ru/quote/2012489-kajdasheva-simya-ivan-nechujlevitskij
https://globilchenko.jimdofree.com/особисте-життя-панаса-мирного/
http://bukvoid.com.ua/library/ivan_franko/ukradene_shchastya/14.html
http://bukvoid.com.ua/library/marko_vovchok/institutka/14.html
А у вас своєї голови немає? Українською не лучче, а краще, що стосується лучче то взято з російського лучше
Для мене мета цього словника це робити українську мову українськішою а не сербськішою та російськішою. Лише слов'янським субстратом це неможливо, бо втрачається надбання і характер нашої мови.
Молодець
Тоді Вам тут нема чого робити, бо мета цього словника розходиться з Вашою. Я вже не кажу, що в Вас суто своє розуміння українськості української мови.
Моє розуміння української мови таке, що українську мову треба берегти та плекати, а ваше розуміння української мови це зробити з неї російськомакедонську кашу. Ви не україніст, а панславіст. Ну а панславісти раніше чи пізніше опиняються в Ростові.
Oleksa Rusyn це тобі немає чого тут робити, бо ти псуєш українську мову
Це місце називається "Майданчик для перекладу запозичених слів". Не "Майданчик, щоб замінювати запозичені слова на запозичені слова". А ще Ви не одповіли на жодне моє питання. Тож я й досі не розумію, що Ви маєте на увазі.
Влучно сказано, Русине!
Він такий русин, як з балалайки бандура
Всі ми тут українці-русини, навіть якщо наші думки різні, це не припиняє робити нас дочками й синами одного народу.
Михас Туро: Коли не маєте що сказати по суті справи, то лучче промовчіть. Гавкайтесь із своїми родичами. Русин = українець, од слова "Русь" - давнього назвища України.
Oleksa Rusyn якби мені не було, що сказати я не казав-би. Я в курсі що русин то українець, але ти не українець, отже і не русин, між русином і тобою така сама різниця як між бандурою і балалайкою. І не лучче, а краще, різницю між суржиком і українським словом відчуваєш?
Я навів силу прикладів із словом "лучче" з творів класиків українського письменства: І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного й І. Франка, а Ви мені знову за рибу гроші та й далі торочите, що то суржик. Ви змарнували чудову нагоду промовчати й удати розумну людину.
Що ж до Ваших особистих нападів на мене. Ми всі буваємо тут через любов до мовознавства й української мови. Як Ви любите покидатись гівном, то Вам лучче робити це на московських сторінках інтернету, де живуть Ваші побратими - ольгінські тролі. А тут обмежтесь суто мовознавчими справами, будьте такі ласкаві. І держіться, як личить українцю, а не москалю. А в українців заведено казати "Ви" незнайомій людині.
Якщо комусь хочеться знищити українську мову, то це законом на жаль не заборонено. Тому всі мають на це право. Нищіть далі.
Vadik Veselovsky ми не дамо. Я з тобою згоден, що на цей ресурс понабігали не лише українці але й всяка мудота
Бачиться, що Ваші батьки не скористали з жодної нагоди, що їм давало життя. Ваш батько міг би був завчасу висунути свою піпетку та скинути свій кефір на простирадло. Ваша мати могла б була зробити собі аборт чи висцяти свого виродка на кропиву. А як уже пустили Вас на світ, то могли б були хоча виховати Вас як людину. Хоча втім, певно таки не могли, бо ж не буває так, щоб гієни народжувались в арабських скакунів. Осика не родить апельсинів.
Олексо, я повністю з Вами щодо нецурання слів на взір "лучче", та прошу Вас, зменшіть пилюки в словах. У країні війна, марно розпорошувати свою ненависть на братів русинів (українців), навіть коли їхні погляди кому чужі.
Те ж саме до Вас, Михасе.
"Мудота", "аборти", "виродки", невже Ви усі не розумієте, що коїте те, що робили козаки в час Руїни, коли ми мали трьох гетьманів?! Годі ненависти від українців! Хто має свою думку, хай має, будьмо добродіями (джентельменами), а за ким правда, час розсудить.
Якщо люди свідомо знищують українську мову під панслов'янськими прапорами, то вони знають кому грають на балалайку. Мудота тут зам'яке слово.
Коли Ви розкидаєтесь такими словами не мовному сайті, то Вам тут нема чого робити. Помийте собі рота зеленкою та візьміться за щось корисне. Почитайте роботи з історії української мови чи що.
[кермо́] є закономірний руський фонет. твар від *кърма́, з рефлексом [ер~ир] ненаголошеного *ър/*ръ/*рь/*ьр (також: *лъ/*ъл), з численними прикладами його по говірках рус.м.: [кирвав] *кръвав (поруч з [крива́в, кро́в]), [кирниця~керниця] *кръница (поруч з [крини́ця]), [дирва́] *дръва (поруч з [дро́ва]), [бирви́] *бръви (поруч з [бро́в]), [миршав] *мършав, [кирпат] *кърпатъ, [пирскати] *пърскати (поруч з [по́рскати]), [гивтати] *глътати (поруч з: [глитати]), [бирса́ти] *бърсати/*бръсати (поруч з [бро́сити, броса́ти, бриса́ти, брисну́ти]). Твар з [и] – [кирма́, кирмо́] є в рус. памятках засвідчено також. Варіація звуків [и~е] є для рус. м. більш ніж типова; те, що декотрі твари є більше засвідчено з [и], ніж з [е], є річ різного сприйняття на слух сих алофонів тої самої фонеми різними записувачами з різних країв, та різним ступенем вираження того чи того алофона в різних країх в тім чи тім слові. Саме з сих приводів я тут дав написання фонематичне: къ́рма́ та къ́рмо́, де -ър- без наголосу значить [ер~ир], а ...
... -ъ́р- (під наголосом) значить: [-о́р-]. Таким чином, кърма́ = [кирма́ ~ керма́], альтернативно й: [корма́], къ́рма = [ко́рма] (так само засвідчене в рус.м. в значенні "руль, кермо", див. ЕСУМ: ко́рма́), кърмо́ = [кирмо́ ~ кермо́], альтернативно й: [кормо́].
ЕСУМ (під: керма, див.) не пише нич про запозиченість/чуджість сього слова – навпаки, веде його прямо від *кърма з рефлексом *ър в [ир], щоправда, пише [е] в нім постало далі під впливом керувати, що є геть зайве. Яко‘м’ уже више писав, міна [и~е] є руській мові більш ніж питома ("властива, характерна"), а кін ("роль") слова керувати тут може ("могла") бути хіба що додаткової підтримки того [е], нияко не первісного чинника.
То ви переконуєте, що теза, начебто "кермо" з'явилося під впливом чужого запозиченого "керувати" (пол. kierować) є хибною, і це питоме слово? Я вірно Вас зрозумів?
Цѣлѣ!
Цілі? Як розуміти?
Карл-франц Ян Йосиф,
"цілком, уповні, абсолютно".
+
Де́ржално – Рукоятка, ручка.
r2u.org.ua: держално
Від слова "вузда":r2u.org.ua: вузда
Водило/вождило від водити (водій/вождь)
Вест/вестло від вести
Ще може бути весло, буде два споріднені значення
Перше так звали дерев'яний держак (рукоятку) в плузі.
r2u.org.ua: чепіга
Від праслов'янського *čep – "гак", звідти й "чіплятись".
Ру́чка – рукоятка многих инструментов и орудий, напр. в топоре – топорище, в вилке — черенок, рукоятка в пиле, в ножницах – часть, куда входят пальцы, в косовище – рукоятка, за которую держится косарь правой рукой, у келефа – верхняя часть, за которую держится рука, ру́чка у огнива, у лучка́, которым приводится в движеніе валик ремісника, у три́ба...
r2u.org.ua: ручка
r2u.org.ua: демено
І це слово - приблуда: https://www.goroh.pp.ua/Етимологія/демено.
r2u.org.ua: стерно
Це слово теж неукраїнського роду: https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-12724.htm.
А здавалось таким українським :(
r2u.org.ua: керма