Маси́в — гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Велика територія, однорідна за якимись ознаками. Сукупність однорідних явищ,, об’єктів (житловий м., мовний м., гірський м.).

Величезні масиви узбережжя здаються хисткими кучугурами сухого піску.
На одному з мальовничих житлових масивів Києва — Русанівці — здійняв у піднебесся свої 16 поверхів житловий будинок.
З погляду походження лексика творів І. Котляревського, крім власне українських слів, що становлять її основний лексичний масив, включає в свій склад і слова, запозичені з мов церковнослов'янської, російської, польської.

← рос. массив (віді, через нім. Massiv) ← франц. massif; ← лат. massa.

ягл., франц. massif, нім. Massiv, вят. массив

• освіта і наука
• архітектура і будівництво
• загальне