як . наосліп - теж вірно , з методу дії.

Наугад, що фонетично не правильне, що писемно

Мені здається —вже десь писав, не пам'ятаю де, там й щось наводив — що "у" іноді так писали, щоб відрізнити від просто [в], підкреслити, що не воно. От щоб хтось відхилився від вимови в сучасному правописі — ну не знаю, може

»Мені здається вже десь писав <...>, що "̶у̶"̶ ‹у› іноді писали, щоб відрізнити від п̶р̶о̶с̶т̶о̶ ̶[̶в̶]̶ [w], підкреслити, що не воно.«

Vidite yac bezteamno e se receigne coli vuipraviti ye?
Niesmi i pèuen ci xotchete recti oge a) pisaxõ ‹у› coli zvõc [w] bie istoslœuno ta tvaroslœuno yz /u/ po golosnie, œdrœzniti œd istoslœunoho ta tvaroslœunoho /w/, abo b) coli popri ziev [golosen + u] pisaxõ ‹у› iz zvõcomy [u] u oumie? Coli pervche to tac i e, i o tœmy esmi pisau vuisje. A coli drougoe to bez teamou e. Niesmi pèuen ci ròzoumieiõ cyto: »просто [в], підкреслити, що не воно« znacity. Rousscà móuva pitimo ounicaié zievou, otge /golosen + u/ staiõtchi [golosnomy + w]. I teagyco mnieti yac bõdy Lesia Oucrayinca ci Coçoubinscuy bui, pisauchi ‹наугад› u umóuvax zievou, i dieystvnõ vuimóuvõ mnea he [nɑ.u.ˈɣ̞ɑd].

Cyto’ste xtieli recti simy:
»От щоб хтось відхилився від вимови в сучасному правописі — ну не знаю, може«? Nacoli ya mojõ ròzoumieti se receigne, Vui cazjete oge, bõdy simy, ròzbiegynœsty meidj sõciesnoiõ pravipissiõ ta vuimóuvoiõ e malo imovierna, to sõmnieuno (Vam) oge, pisauchi ‹наугад›, pœd ‹у› bõ mnieli inchiy zvõc neigy [u] — zvõcove znaceigne pisymene ‹у› za proxuiboiõ. Coli sèse mnieste, to teagyco e bouti izgoden iz simy. Pitima vuimóuva e [nɑ̝wˈɣ̞ɑd] — ne [nɑ.u.ˈɣ̞ɑd], to coli he Vui cazjete tocmo (you seem to say) pravipisy œdpoviedaié vuimóuvie i na opacui, to vuixodity L. Oucrayinca iz Coçoubinscuimy ne znaxõ yac vierno móuviti rousscoiõ, cyto sõmnieuno e. Otge odinà sloveisnà (logical) gadca e oge ‹у› u pravopisi ‹наугад› tacui ne znacity zvõc [u] ale [w], a samà pravopisy ‹наугад› e ne golosova (phonetic) ale goloseinno-istoslœunà (the phonemico-etymologic one), œdprisõtouiõtchi (representing) goloseinne ta istoslœune znaceigne slova ‹na ougad›.
I diuno bui boulo gadati oge u ‹наугад› xotea nagolositi na vuimóuvie iz [a.u], coli u seimy slovie meidj vuimóuvama iz [a.u] ta [aw] neyma rœzniçui u znaceignie — odino ino rœzniça e oge vuimóuva iz [a.u] e nepitima. Cde sloveisnieye i dielnieye (more practical) bui pac ouge boulo uyauditi (emphasize) pravopisno i golosovo rœzniçõ meidj [ˈsxodɪtɪ] ‘izxoditi = iti dolou’ ta [ˈsxodɪtɪ] ‘uzxoditi = iti gorie’ — otout samogolossye i prauda mogé vesti ic nedoròzoumiegnou, a iz sima slovama nicy tacoho neyma.

Coli za pravopissiõ ‹наугад› ne e tacui cerpane veatscoe slovo (cœneç cœnçemy, pitimo rousscuy vuiraz za ‘at random, out of the hat’ e ‹na omagne›), to ‹наугад› zamiesty ‹навгад› u rousscie e ne bolieye neigy istoslœuno-goloseinna pravipisy, a ne œdguib (reflection) ynui dieystvnui vuimóuvui.

Acéi este mnieli te same cyto ya, ta niesmi pèuen ci vierno’my ròzoumieu.