гр. νῆσος «острів» неясного здрою.
Пов’язують з νήχω «пливу» < піє. *(s)neh₂- «текти, плисти». Якщо знач. «острів» пішло зі знач. «мис», воно може бути подіб. до прагерм. *nasją «підніжжя; мис» і бовг. нос «ніс; мис, виступ» < піє. *néh₂s «ніс»; у земних серед-ах пор. розвій міней. 𐩱𐩬𐩰 «стіна міста» < «ніс» та араб. جَزِيرَة «острів» < «міст». Тоді здрій -s-, яке зазвичай не зберігається в гр., яснено можливим черпанням з іншої індоєвр. мови (хоча Фурне підозрює догрецький здрій, а Бікс − егейський).
+
Якщо знач. «острів» пішло зі знач. «мис», воно може бути подіб. до прагерм. *nasją «підніжжя; мис» і бовг. нос «ніс; мис, виступ» < піє. *néh₂s «ніс»; у земних серед-ах пор. розвій міней. 𐩱𐩬𐩰 «стіна міста» < «ніс» та араб. جَزِيرَة «острів» < «міст».
Який до лиха "ніс"??!! Якщо "ніс" і походить від слова, що В ІНШИХ МОВАХ дало "мис", із якого розвинулося (в тих-таки ІНШИХ МОВАХ) значення "острів", НАВІЩО ліпити його до нас тільки за, МОЖЛИВО, близькістю походження??!
Замінять монарха на меншого, барда на жертву, хаос на роззяву, а страйк на стругання, все норм:)
Десь я такий список вже складав, треба знайти й доповнювати. Але з одного каналу завжди приклади можу взяти
А, в
бург → бір