Останні можуть мати значення "приєднуватися, приставати, приліплятися, причіплятися внаслідок (надмірного) нагрівання"
Може походити від дінд. pay-, payǫ ("топити")?
Ось деякі приклади слів із коренем "pay-" або "payǫ" в різних індоєвропейських мовах:
Праслов'янська мова (слов'янська гілка індоєвропейської мовної родини):
Плавати: Рухатися по поверхні води.
Латинська мова:
Plicare: Складати, згинати. (Відси такі слова, як "implicate" - заплітати, "explicate" - розгортати.)
Санскрит:
Pacati: Топити, розтаєвати.
Грецька мова:
Plasso: формувати, лити.
Джерело ще не знайду.
Sia déyeslova sõty docazano isporœdnyena:
*payiati "to solder" (← *pōyiati) : *poyiti "to give to drink", *pouati "pouati, to give to drink") : *peyti (→ *piti "piti, to drink") : : *poyti (→ *pēti "péti, to sing ← *to venerate ← to pour [liquid] sacrifices on altar")
Dinod. पचति /ˈpɐ.t͡ɕɐ.t̪i, pɐ́.t͡ɕɐ.ti/ e rœdno rousscomou déyeslovou "pecti"; u istoté tuar पचति /ˈpɐ.t͡ɕɐ.t̪i, pɐ́.t͡ɕɐ.ti/ e tocy-u-tocy totogen rousscomou ‹peceity›
Lat. ‹plicare› e rœdno rousscomou ‹plesti›; ésce blizye ic ‹plesti, pletõ› e ‹plectere, plecto›.
Gr. πλάσσω ne e rœdno ni is dinod. ni lat. slovama vuisye.
I ésce, dinod. पचति znacity ne "topiti, taviti", a "pecti, variti".
Словник А. Кримського.
лютування - паяння.
лютований - паяний.
Я глядав був відповідник до слова "припій" і надибав "лют". Глипнув на етимологію — а воно пішло з німецького Lot, відки й дієслово löten, "лютувати" себто. Та й таке.
Tô e œd némecyscoho ‹löten›.
так і думав