Рожеві пальці на клавіші накладає [дама] .. Бурливі тони ллються, клекотять, Якісь погрози, бойові пеани. (І. Франко)
Микиті знову захотілося співати пеан природному здоров'ю. (С. Процюк)
Він [Т. Шевченко] часто міняє ритм. Але коли йдеться про особливо поважні ситуації, у нього панують амфібрахій, ямб і пеон. (В. Русанівський)
Пеоном називається чотирискладова стопа з наголосом на першому, другому, третьому або четвертому складі.
Пеан, або пеон, в античній метриці є віршовою чотирискладовою стопою.

гр. παιάν, еп. παιήων, атт. παιών «(первісно) величальна пісня на честь Аполлона; (згодом) урочиста пісня; віршовий розмір» походить, можливо, від вигуку ἰή παιήων, ἰὼ παιάν що ним починався гімн;
ἰή,ἰω – вигуки звертання «гей, о», παιήων,παιάν пов’язують із *παϜία̃, *παĩϜα «удар», що походить від παίω «б’ю», спорідненого з лат. pavio «б’ю, топчу, трамбую».