gœrafyc, gœrauç-
Вимова: {ʒʊrʌˈwɜt͡ɕ ~ d͡ʒʊrʌˈwɜt͡ɕ}, {ʒʊrʌ͡wˈt͡ɕ- ~ d͡ʒʊrʌ͡wˈt͡ɕ-, ʒʊrʌ͡wˈt͡s- ~ d͡ʒʊrʌ͡wˈt͡s-}.
Друс. *жєравьцъ "машина двигати міст" (див. Матеріали до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським; саме таке значення є дано там, що точно відповідає сучасному значенню "крана").
Варіант з "д" відбиває алофонічну інтерпретацію фонеми "ж" в українській мові, а "о" є первісна фонема в формах з "у" – "у" відбиває типове в українській "укання" на місці "о", закріплене в сім слові на письмі.
gœrau (gœraf(-))
Вимова: {ʒʊˈrɑ̝w ~ d͡ʒʊˈrɑ̝w}.
Друс. жєравь. Проче див. під журавець~...
Кранъ = 1. крант (метал, чіп з ключем). — Одвернув крант, та й забув ся, а самовар увесь і витїк. 2. лиси́ця, підва́га, жураве́ль (машина, щоб піднїмати вагу).
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: кран
Кранъ = 1. крант (метал, чіп з ключем). — Одвернув крант, та й забув ся, а самовар увесь і витїк. 2. лиси́ця, підва́га, жураве́ль (машина, щоб піднїмати вагу).
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: кран
Як можлива альтернатива до зайнятого іншим утямком «журавель». Хоча то історизм, і так-то я за нього голоснув
Я припускаю з картинок у цих ваших інтернетах, що для лелеки властивіше положення, коли шия зігнута, а голова і дзьоб дуже близькі до неї. Це положення нагадує портовий кран (такий, що «буквою зю»). Тож пропоную таку назву для нього. Усвідомлюю умовність наведеної відмінності між птахами, бо журавлі теж так роблять
Портовий кран схожий на лебедя. Кабіна — тулуб, все інше — зігнута шия й голова. Маємо вже «лебідка» для нерухомого підіймача. Відмінність у родах, вважаю, достатня, щоб можна було відрізняти
+
Підтримую !
Дякую за підтримку!
Красиво.
Чому так?
Напевно тому що підйомний кран своєю формою нагадує журавля, а ще це "Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такою жердиною."
http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Журавель
Дякую.
++