Підмет – головний член двоскладного речення, з яким синтаксично пов'язується присудок. (з навч. літ.).

калька лат. subjectum «підмет», пов’язаного з дієсловом subjіcere «метати, кидати, класти під, підкладати», утвореного за допомогою префікса sub- «під» від jacere «метати, кидати»;