Чинний правопис: <пулизтво (пулизство; *пулижьство).
Від *poul- в *пулити "тягти, цупити, грабити, дерти", засвідчене в укр. спу́лити "поцупити, вкрасти" (див. ЕСУМ), та в сб.-хв: ис-па-пу́љити "заманити, затягти", о-па-пу́љити "ограбити, обдерти", ис-па́-пољити "витягти", о-па-полит "майстерно обманути, провести, обдурити", пу́лити/пу́љити "рвати, дерти", через міну вокализму *ou (→у) : *u (→ъ) : *o (→о/ѡ) : *ō → *a (→ а) співвіднесені з такими словами в різних словянських мовах: *u-ступінь: хорв. palj (*pul-y- → *пъль) "черпак, полоник, шпѡл/спѡл", моск. плица (*pul-ic-a → *пълица) "черпак на сухі сипкі тіла"; *o-ступінь: рус. полоник (*pol-n-ik-), друс., рус. іс-пѡл(ъ), съ-пѡл(ъ), {шпол, шпѡл, шпуол} "черпак", поло́ти "рвати, корчувати", *ō-ступінь: рус. пала́ти "рвати, корчувати".
Слово за тяму "плагіат" є творено від товку "цупити, красти" в кореня *poul-, абстрагованого з засвідченого в рус. спу́лити (див. вище), експресивним чепенем *-ig-a-: *пулига "плагіатор" (*"хто дере, краде, цупить"), + чепінь *-yst-u-o-: *пулижьство → {пули́зтво} "плагіат".