Не певний, чи це не польщина.
достеменно польське!
»достеменно польське!«
Доведіте
по правдѣ
По правдѣ ѭ любить.
______
По правді ю любить ("Він любить її по-справжньому")
съ правдꙑ
Так, <справді> є гібрид двух тягів - <справди> та <поправді>.
<Справді> є нині поширено найбільше, та, гадаю, й первісні тяги не слід одкидати :)
А чому гадаєте справді пішло з двох слів, а не з одного? Чи не може буть так, що "и" по "д" зм'якшилось і перейшло в "і", як у доси > досі?
Ну Шевелів (Історична фонологія української мови, ст. 849) пише таке:
ПЕРЕХОДИ у > і та і > у В ПООДИНОКИХ СЛОВАХ
Замість звука у, як сподіваного рефлекса давн. укр. *і, деякі говірки, переважно південно-східні, мають приблизно у двох десятках слів звук і. З-посеред цих форм декілька потрапили в літературну українську мову, інші вживаються як просторічні. Інколи і в цих словах віднаходиться ще в XVII ст. До їх числа належать:
а). Слова, що ввійшли до літературної норми: справді, досі, нині, олівець, завірюха, перстій, хіба.
Серед них справді — то гібрид давнішого українського варіанта <по правдѣ> (напр. Гр. 1411, Жидачів) та пол. <z prawdy> (в паралельнім джерелі десь із 1500 р.; пор. лемк. <справды>), а також заправдѣ — Няґ. 1758);
<до́сі> взорується на таких часових прислівниках, як <тодí, да́лі>;
_________
Щодо походження <справді>, то я поділяю гадку Шевелева (та тяг <справди> не беру за ятий з лядської)
А щодо <досі>, то особисто гадаю, що тут вплив <тоді, далі> ні до чого. Гадаю [і] є слід впливу м'якости самої основи, порівнай з формами <сього, сьому, сі> тощо.
Цікаво... мабуть таки ваша правда.
ѡд правдꙑ
Про око, а нє ѡдъ правдꙑ постѧть.
_______
Про око, а не від правди постять ("Для виду постяться, а не по-справжньому")
Розумію ваше почування, дізнаватися що таке звичне слово - московщина. Московщина промикнула глибоко.
Ага, всі слова "по-*у" не московщина, а саме це так
Чому такі певні щодо першого?
Зважаючи на поширення. Чи маєте докази навпаки?
Чи всі з наступних слів українські?
Ні, половина виділених російські. "Аби не як в москалів" слабкий аргумент, можна щось краще?
Ще в Котляревського: по-нашому, по-своєму, по-латинському, по-молодецьку тощо
Я не казав що така будова московська. Саме слово - (найпевніше) московське. Довід - з'являється під кінець 19го століття, коли московщення давалося взнаки.
Тоді так і лишається: "Та мабуть можна так сказати, але справді є кращі простіші синоніми"
Я б так певно не казав. У класиці на місці "по-справжньому" я всюди читав "насправжки", "насправжнє". Звідси я гадаю, що не було потреби творить додаткове "по-справжньому".
r2u.org.ua: насправжки
+++