Це слово вже є в Словнику української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 487
goulni-wcno, goulkni-wcno
SIRM I, 618: гулькати; слово єдинить у собі противні значення дій и "появ, виринання", й "зникнення", що цілком є лучно для питаної тями.
Творено за зразком питимої для руської мови лучби дву слову, де перве є в тварі наказового ладу дієслова (або третьої особи однини простого минулого часу, т.зв. аориста/претерита; для деяких таких слів про останнє може свідчити слово "неві-голос", не "ві" є 3. ос. одн. простого минулого часу до "вісти"; рівни з: пройди-світ, гуляй-світ, гуляй-вітер, верни-гора, тягни-біда, дави-мука, кази-брід тощо) від дієслова goulnõti (див. за посиланням твар <гульнути>), альтернативно goulkni від goulknõti (<гулькнути>) та слова wcno "вікно".
Цікаво який зв'язок може бути в таких словах, схоже різний, і вікно, яке гулькає, і той, хто пройшов світ, верне гори тощо, десь вже згадував
Який зв'язок міните?
Граматичний. Гульни-вікно — вікно гулькає — саме вікно щось робить, вікно підмет. Пройдисвіт — хтось пройшов/проходить світ, світ додаток. Так саме вернигора
Та багато. Взагалі це схоже й загальніший суфікс, а саме в віддієслівних скажімо надривний, припливний, розривний, забивний, відривний, зливний, обшивний, розливний, розкривний, підривний, визивний, вибивний, пробивний, заливний, їстивний, підживний
Ну є таке слово, спливати 
r2u.org.ua: Спли*ти. Невпевнений загалом, але у спливати, злітати, зринати має схоже значення мабуть. Може ще сповзати, але тут протилежне хм
Не докір, просто рупить чому саме "с-", а не "з-" чи щось інше. Слово саме незле, суть ніби відбиває.
Ну "з" і "с" чергуються ж ніби, кафе «Птах»
(Точніше не чергуються, а вподібнюються чи що тут)
Ще випливати можна, значення мабуть інше
Цікаво чому пл не досить для того щоб постало зі-, ще й не тільки в цьому слові
зі- тут до чого? Ви розумієте, що означає с-/з- у словах спливати, злітати, зринати, звідки цей чеп там узявся?
Зі- (а ще зо-) пишеться перед збігом приголосних або губний+й, але це той самий префікс ніби що й з-/с-, просто засоби милозвучності
Зійти, сповзти, злізти — однакові
Що міните під зійти? У нього є різні значення, може бути зі- + йти (+ -ся), а може з- + -і- (вставний звук) + йти. Пор. роз- + -і- + йти + -ся, об- + -і- + йти.
Наросток -уч даремно затаврували як наросток, котрого слід уникати поруч із -аючий та -уючий, бо він не творить дієприкметників активного стану. "Балакучий" значить не "що тепер балакає", а "радий побалакати", "брязкучий" значить не "що тепер брязкає", а "звиклий брязкати" і так далі.
Слово "спливати" так само питоме:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55938-splyvaty.html#show_point
Наросток -уч даремно затаврували як наросток, котрого слід уникати поруч із -аючий та -уючий, бо він не творить дієприкметників активного стану. "Балакучий" значить не "що тепер балакає", а "радий побалакати", "брязкучий" значить не "що тепер брязкає", а "звиклий брязкати" і так далі.
Слово "спливати" так само питоме:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55938-splyvaty.html#show_point
Мені здається, що так не творили прикметників од дієслів. Летючий, а не літний, брязкучий, а не брязківний, балакучий, а не балаківний. Які слова втворено за другою словотворчою моделлю з пари?
Не знаєте слів "леткий", "літний"?
