Не всюди пасує, але для деяких випадків. Докорінні зміни — гаразд, докорінні настрої — дурня.
Затяті ісламісти, затяті противники абортів.
Улюблене пропагандистське «радикальні націоналісти» – крайні націоналісти, Радикальна партія – Крайня партія, радикали – крайні.
?
коренство
koreinstvo
Лят. семантика є розвита прямо з знаку: 'той що має корене, належить до йих'→'радикальний(з коренем де)'. Сий же розвій є ясний у рускій мовї: укоренити (ся), викоренити, вкорінений, та йне.
Похідний може бути з дву знадобу, давн. рус. коръı, корѧ(Словар Давнерускої Мови Серезнівского: корѧ 'корінь, нерв, основа, нащадок; radix, strips'; ЕСУМ(Т.3, ст. 47) коря́к–дерево що погано росте) з різницею в відгуцї(міжно, вже не в индоїврупскій, а як морфольоґічно рівнаний діб у прасловїнскій; у тварї 'коръı' ступінь -о- є в именівнім та кличнім паду одн., ступінь -е- де-йинде, у 'корѧ', ступінь -е- може́ бути перенесений зо всїх иних падів)(вба́> корень).
Похідні слова:
radical(прикм.)–корєнє҆н, коренн-;
radicalism–коренство;
radical(им.)(radicalist)–корєнє҆н, коренник;
radicalise, radicalisation–кореннити(! *kor•en•in•ītēi), коренненьıє.
*kor•en•istva
Та сама семантика, єно без зайвих почепів.
Мїню за підпору!
Oge œd ‘corein’, tó e yasno, ta niesmi pèuen o tvaroslœuyie, atge ‹radic•al•ism› e œd ‹radic•al•› a ne œd ‹rafix›. To recein ‘radical’ œdnosity, peréd usiemy, do “coreigna” toho oge na yeoho e izpreamovano tacõ dieiavœsty, inchami slovami, dieiavœsty izpreamovano na ono “coreigne”, tomou i taca dieiavœsty e ‘coreinna’ — si riecy, ‘coreinna’ do slova dieiavœsty e utorinno, a œdtui ouge pac — tretinno — i sama osoba zaineata onoiõ ‘coreinnoiõ’ dieiavœsttiõ e ‘coreinna’. Çi mogemo recti o cœmy oge e ‘coreinen’ to xuiba tomou cyto mierity svoyõ dieiavœsty na ‘coreigne / corein’ ceoho.
Liepieye ròzoumieti yac pricméta ‘coreinen (m), coreinna (g)’ do osobui mogé iti he pœdstœyna (substantive), he u: »He/She is a radical.« ( ← »He/She is a radical one.«) ← »(S)He is radical.«, otge: → »Coreinen / coreinna e.« → »Yn coreinen eden / yna coreinna eidna e.« → »E yn coreinen. / E yna coreinna.«.
Ne xotiõ recti oge pœdstœyneigne (substantivation) pricmétui ‘coreinen’ e odino ino mœgyno voliti (nizje bõdé i incha mœgynœsty œddati pœdstœyno ‘a radical’, a œd yeoho i ‘radicalize’ ta ‘radicalism’), ta œd yeoho bõdé ylgieye tvoriti ‘radical•ize’, a iz nimy i ‘radical•ism’, a tó e tuimyge pocépomy ‹•diti› oge’my’ho izgadau ouge peredje, œd ‹dieti ( → dieiati, dielati)› ‘to make, do’ (u ciouttie ‘to make/do as’), vuiteagnõtomy peréd usiemy yz ‹onaditi›. Tacuimy cinomy, ‹coreinnoditi› (coreinno•diti) e ‘die(ia)ti coreinno’, oge i e ciouttié slova ‘radical•ίζω = dieiõ/diediõ coreinno, I act/make/do it radical(ly), as a radical’. A ouge œd récla ‹coreinno•diti› ‘radical•ize’ e tvoriti iméno ‘radical•ism’, na pr.: ‹coreinnodja›, por. ‹nadja› œd ‹na•diti›. Pro œdvolóclieyche ciouttié (more abstract sense) bui moglo bouti dodano ‹•stvo› do pne œd ‹coreinnod|•iti›, iz o-perégolósomy na oumie, otge: ‹coreinnœdjstvo›, iz vuimóuvoiõ /ko̝reʲnnydzˈdwo/ (he u ‹rœdjstvo, Rœdjstvo›).
Incha mœgynœsty bui boula vuiraziti ‘a radical’ o osobie pocépomy ‹•ic› do pricmétui ‹coreinen› — ‹coreinnic›, a œdtui pac tvoriti réclo iz ‹•ouati› — ‹coreinnicouati›, acéi i ‹coreinniciti›, a œdtui, pocépomy ‹•stvo›: ‹coreinniçstvo› (iz nagolosómy na cœneç slova). Tout ‹coreinnic•stvo => coreinniçstvo› e ròzoumieti he ‘sõcoupnœsty dieiavosti coreinnica — toho cto dieié coreinno do ceoho’ — prosto ‹corein› + ‹•stvo› ne œddasty sé ciouttié.
Slied e byrati na cmiet oge e i ‹radicality, ≠ ‹radicalism›.
'‹rafix›', 'onaditi'
__
Ci mayeity to bõti ‹radix›? I sce, xtieli'ste dati ‹onadieti› iz ‹dieti›, ci ya xuibliõ?
prosto ‹corein› + ‹•stvo› ne œddasty sé ciouttié.
__
Tac, eismy xtieu dati ‹корєнє҆нство, coreinènstvo› peréd tuimy iesce.
Zagalomy, e yasno pro morphologiyõ ta lat. receiny. Bolójõ za yasnienïe!
Від частки "най", від якої твориться найвищий ступінь порівняння
uk.wikipedia.org: Найвищий ступінь
Радикалізм — найність
Радикально — найно
Радикалізація — онайнення
Досягти радикальних дій — досягати найностей
Твої радикальні вчинки нічого не варті — твої найнощі нічого не варті
Припинення бути радикальним — зненайнення
Радикал — найник
Радикалка — найниця
Від давньоруського конъ – межа, грань, від прасл. *konъ.
Звідти й "на кону", лиш цей вираз є росіянізмом. Але маємо українські "конати", "доскону" тощо.
Тоді "за коном" = "за межою, за гранню".
