смажать зерна не щоб змінити поверхню, а щоб змінити їх цілком, і всередині. Тож приросток "про-" тут таки точніший
prageç (pragyç•)
Tvoreno mnoiõ œd ‹pragiti› ‘to roast’. Riecy ‹pragiti› naitòcynieye teacné eaghelscomou ‹roast› i tomou cyto obie slovie perviesno znacea *‘triescieti, pruscati, põcati’ i obie sõty stalie znaciti gotouati na oghnie, i tomou cyto u d.-rous. riecy ‹pragiti› yzocrema znaci “pecti [na scovorodie, cerieni]” zerna, cyto tout pœdxodity yzocrema. Slovo e tvoreno pocépomy ‹•eç› za eag. ‹•er› u ‹roast•er›.
___
Na puitagne rousscoiõ u Google o rœzniçie meidj ‹pragiti› ta ‹smagiti› œdpoviedy e oge “pragiti e cerpano œd veat. ‹жарить›”. Se e blõd. I toyge veatscuy slœunic Vasmera cazié oge perviesnuy tvar e iz *pra-, a utorinnuy u veat. iz ‹пря•›, i tam (a tacoge u SIRM) ni slova neyma o “cerpagnie yz veatscui"), ni u SIRM neyma ni slova o cerpagnie yz inchui slovianscui móuvui (leadscui ci ceixscui). Xotcha rœzniça i u eag. meidj ‘fry’ ta ‘roast’ e tònca i mala, i meidj ‘pragiti’ ta ‘smagiti’ u rous., ‹smagiti› tacui scorieye teacné eag. ‹fry›, a ‹pragiti› eaghelscomou ‹roast› — por. i ceix., cde ‹pražit› znacity tege cyto eag. ‹roast›, olni ‹smažit› znacity eag. ‹fry›.
https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/pražit
https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/smažit
в контексті приготування їжі слово "пряжити" пов'язане із іншою дією, ніж смажити: пряжити молоко/вершки/сир. Не знаю, де кажуть "пряжити" замість "смажити", проте це не надто переконлива причина на цьому слові творити відповідника
»в контексті приготування їжі слово "пряжити" пов'язане із іншою дією«
Iz yacoiõ ge? Ya pisax iz yacoiõ. Znayete inche znaceigne?
»Не знаю, де кажуть "пряжити"«
Otó i ya ne viemy. Rousscoiõ bo e ‹prAgiti›, a ne ‹prIAgiti›. Citayte iesce raz: »slœunic Vasmera cazié oge perviesnuy tvar e iz *pra-, a utorinnuy u veat. iz ‹пря•›«. U rousscœy móuvie, ta i u inchix slovianscuix móuvax, e perviesnuy tvar: iz *prag- — u veatscœy e tvar *priag- utorinen.
Iesce raz, i ‹pragiti› i ‹smagiti› este dvie pitomie slovie u rous., i cògyne znacity rœzni vidi gotouagna.
від назви дії --- обсмажування
Чому "обсмажувач", а не "підсмажувач" або "присмажувач"?
Бо каву обсмажують. Саме це найпоширеніше слово.
За запитом «присмажування кави» нічого не знайдете. За запитом «підсмажування...» буде частина «підсмажування», розпорошена в землях «обсмажування»
»Бо каву обсмажують«
Ni, yõ prageaty, a smageaty boulybõ.
То скоріше калька з моск. обжаривать.
Ви вважаєте, що "обсмажувати" --- неточна назва для цієї дії?
Мотивація префікса?
імовірно, це слово утворили з "об-" через те, що пов'язують наслідок смажіння зерен зі змінами їхньої поверхні --- насамперед кольору. Це те, що означає приросток "об-". Хоча, звісно, зерна змінюються й усередині. Тож я й додав також переклади "просмажувач" і "прожарювач".
Це те, про що Ви думали, пишучи про кальку? Чи про що? Не ходіть околяса, будь ласка, а вже скажіть, нарешті, що маєте на думці.
>Це те, що означає приросток "об-"
Правда? Приклади, слів де "об-" означає “зміну поверхні”?
Трясця, Ви знаєте, що взагалі означає слово "обсмажувати"? Може, забули? "То я вам напам'ятаю":
goroh.pp.ua: обсмажувати
У Вашому прикладі "об-" не значить “зміну поверхні”.
Ви хоч самі розумієте, чого від мене хочете? Чи то так, теревені?
Скажу інакше про "об-": воно означає "з усіх боків". "Обсмажити" --- "підсмажити з усіх боків".
>Скажу інакше про "об-": воно означає "з усіх боків". "Обсмажити" --- "підсмажити з усіх боків".
Отак уже краще. То все ж кавові зерна просмажують чи обсмажують?
Ні, ну це точно чи-то допит, чи-то іспит якийсь.
Ні, не точно. Це просто прискіпування до слова, зокрема доростків (афіксів), причому без розуміння їх
Д. Кароліно, як маєте якусь думку, то висловте її будь ласка, замість допитувати мене.
І перш ніж питати в мене про щось, подумайте самі. Гадаю, Ви можете самі дійти того, обсмажують каву чи просмажують. Тоді висловитеся, й будемо вже обговорювати.
Нам треба вирішити яке слово краще годиться за roaster. Усі морфеми мають значення. Чи Ви хочете на це слово дати 3 рівнозначних синоніми?
Якщо всі морфеми мають значення, тоді три переклади не можуть бути рівнозначними. Або ж якісь морфеми значення великого не мають, і тоді можна просто вибрати найкоротшого з відповідників («смажник»), або ж утвореного від найпоширенішого слова («обсмажувач»).
Якщо Ви, бува, думаєте, що я великий знавець і поціновувач кави, то ні.
Як Ви гадаєте, каву обсмажують чи просмажують?
Не так легко довести посутню ліпшість «обсмажування». Зерна обсмажують з усіх боків. Водночас вони просмажуються на всю глибину. Барабан, де лежать зерна, обертається, щоб досягнути того самого обсмажування [з усіх боків]. Гадаю, саме це може стати вирішальним доводом.
До речі, «обсмажувач»:
www.google.com: обсмажувач кави
«Просмажувачів» нема
"Нам треба вирішити яке слово краще годиться за roaster." Не тямите, тому й пишете хтозна-що, вибачте за правду. Після багатьох моїх і не тільки пояснень кожен, хто може й хоче розуміти, уже давно зрозумів би, що:
1) початкове слово в іншій мові, джерелі слова, може мати значення й одтінки значень, звичаї вжитку, яких не має перейняте слово в нашій Мові (такі можуть не перенестися в нашу Мову зі словом або виникнути вже після перейняття);
2) перейняте слово в нашій Мові може мати значення й одтінки значень, звичаї вжитку, яких не має/не мало початкове слово в чужій мові (утисячне: значення й одтінки значень слів можуть з'являтися, зникати, розділятися, об'єднуватися, розширюватися, звужуватися, зміщуватися),
отже,
3) перейняте слово й початкове слово в іншій мові, джерелі, не можна вважати тотожними (або, щонайгірше, таку тотожність треба доводити), тому
4) тут треба перекладати не слово "roaster" англійської мови, а слово "ростер" Української.
Нерозуміння цього — причина багатьох Ваших дурниць.
"Якщо всі морфеми мають значення, тоді три переклади не можуть бути рівнозначними"
Якщо тільки знання всіх 3 не збігаються