В українській мові назви приміщень часто закінчуються на "ильня":
"плавильня":r2u.org.ua: плавильня
"коптильня":r2u.org.ua: коптильня
"прядильня":r2u.org.ua: прядильня

За чинним правописом і мовою — "ізба".
Від праслов'янського *jьstъba, давньоруського истъба "дім, парна", прадавнє запозичення з ґерман. *stubа (дав.-в.-нім. stubа "тепле приміщення, парна", дав.-ісл. stofa, stufа "парна з пічкою") або від роман.. *ехtūfа (франц. étuve, іт. stufа "парна"). Ром. слова приймають як похідні від народнолатинскього eхtūfāre "парити".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/jьstъba

Слово "изба" відоме багатьом слов'янським мовам (болг. и́зба, сербохорв. ѝзба, словенськ. ȋzba, jìspa, jspà, jеsрíса, дав.-чеськ. jistba, jizdba, чешськк. jizbа, словацьк. izbа, польськ. izba, źbа, верх.-луж. jstwa, stwa, ниж.-луж. šра, śра, полаб. jázba).
Не перегукується з "ізба" в значенні "хатина", бо таке значення — росіянізм, в українській мові слова "ізба" в тямі "хатина" нема.

Рекомендується вживати з йотованою першою голосною (українській мові властиве протезування [і]\[и] ставлячи перед нею [й]).