А я сміюся з тебе. Блакитним світом горить моє серце, світлом “чулості” й Ковдри. А мої, взявшись за руки, співають Думки, легкі, горді. (І. Нечуй-Левицький)
Жіноча чулість примушувала Софійку повним серцем відчувати, що Катька мусить ставитися до неї вороже. (Л. Смілянський)
—
До чого тут чуттєвість?
Мистецький напрям — чуттєвіть? Серйозно? 🤦♂️