lôsnœunca {losˈɲʉn.kɐ ~ losˈɲyn.kɐ ~ lo̝sˈɲʉn.kɐ ~ lo̝sˈɲyn.kɐ ~ lʷosˈɲʉn.kɐ ~ lʷosˈɲyn.kɐ ~ losˈɲʉŋkɐ ~ losˈɲyŋkɐ ~ lo̝sˈɲʉŋkɐ ~ lo̝sˈɲyŋkɐ ~ lʷosˈɲʉŋkɐ ~ lʷosˈɲyŋkɐ}
lòsnœunca {lʌ̞sˈɲʉn.kɐ ~ lʌ̝sˈɲyn.kɐ ~ lʌ̝sˈɲʉŋkɐ ~ lʌ̝sˈɲyŋkɐ}.
Желехівський І, 413: лосня́нка "Blende" (https://www.duden.de/rechtschreibung/Blende).
Походження мені точно неясне; може бути від:
1) *lo(p)s(k)-n-en-uk-a, від *lo(p)sk-nõ-ti *"лоснути", паралельного до lôscati (← *lop-sk-a-ti) "лоскати" (ЕСУМ ІІІ, 290: ло́скати "хлопати, ляскати"; з інтенсивним чепенем *-sk- від корене *lop- у <лопати, лопіт; лопух; лопать, ...>), від основи *lôsnen- (← *lop-sk-n-en-) *"захлопнутий, заляснутий", через субстантивацію чепенем *-c-a (← *-uk-a) з конкретизацією значення: *"річ на захлопування, хлопень, заслінка";
1) *lusk-n-en-uk-a, від корене *lusk- "лоск, лиск, блиск, ..." (ЕСУМ ІІІ, 290: лоск¹), через субстантивацію чепенем -ca (← *-uk-a) від проміжного дієприкметника пасивного стану *lusk-n-en- від дієслова *lusk-nõ-ti "блиснути, лосніти", з розвитком: *"річ (заслінка й под.) від/проти лиску/сонця/світу (...)", тобо *"річ, повязана з [небажаним] світлом/лиском";
3) метатеза *slon-en-uk-a, творене тою же субстантивацією чепенем -ca (див. ↑ в обу версіях походження) від проміжного дієприкметника пасивного стану *slon-y-en- *"слонений" → *"річ слонити від світла", від дієслова slôniti "слонити", можливо, зумовлена асоціацією з котрим із коренів версій 1) та 2).
Написання lôsnœunca (з відповідною вимовою) відбиває версію 1), написання lòsnœunca (з відповідною вимовою) відбиває версію 2). Даю зо знаки "?".
Aino, ‹lòsneunca›, iz ‹ò› ← *u.
{ˈslu̯͡ɔnʷɔ ~ ˈslʷɔnʷɔ ~ ˈslu̯͡ɔno ~ ˈslʷɔno}.
Онишкевич II, 230: сло́на (множина) "ослони (sum.in.ua: oslona, "лавки".
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Ширма – парава́н (-ну);
• ш. защитительная – хисто́к (-стка́)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ши́рша, частїше ми. ши́рмы = парава́н (С. З.), перегоро́дка, маленькі — хисто́к
Те, що закриває, застеляє що-небудь.
Покривало для прикриття чого-небудь.
Як і ширма з праіндоєвр. *(s)ker-. Та й германське розвинулось зі щитів, покритих шкірою
+++
Abo slona