Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші. (І. Нечуй-Левицький).
“Vozœunic” ne e jadno slovo ni ou Gelexœuscoho ni ou Grincenca. Ou Gelexœuscoho e ‹vozovic› ta znacity ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ ci ‘Pferdelenker’, s.b. ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
E tó slovo ‹colodiey› u znaceignie ‘Rad•, Stellmacher’, dobrie sviedcene (v., na pr., Gelex. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). Otge puitagne: nacy vuigadati yno slovo oge nicde nésviedceno e ci dodati yno slovo oge sviedceno za inchemy znaceignemy e? Naiti tó slovo ‹colodiey› ne cinity jadna troudou.
Use t-se cazié oge Vui ne prosliedouiéte tou ale prosouati svoye ya i lovite golósui.
Добродію Єлисію, я хочу прочитати написане Вами, але зараз не маю ні сил, ні часу, ні бажання.
Я вже просив: пишіть по-людськи хоча б для діла! Ось, вірю, прикрутять колись упорядники повнотекстовий пошук. Так мало того, що лихий добере, як Ви пишете деякі слова, то у Вас ще й не одне письмо було! Отже, якщо я й знаю, як Ви пишете/писали деяке слово, мені доведеться робити пошук спершу кирилицею, потім Вашою кирилицею, далі — Вашою першою латинкою, а тоді — другою. І це щонайменше! Писав же вже був на Толоці 1 червня:
"Добродію Єлисію, скажіть, будь ласка, а чим відрізняється, наприклад, “na cœilco” (30 травня, 2 рази) й “nacœilco” (21 травня) од “nacœlco” (20 й 15 травня), “na cœlco” (6 травня), “na cuœlco” (30 квітня) і “na cuœilco” (9 квітня), а потім – “na cœilco” (1 квітня; чи це був день глуму?)?
Чому “pœimama”/“pœimui” сьогодні (1 червня), 26 травня, 15 травня, 12 травня, але “puœimœu” 2 травня, 30 й 28 квітня? Чому “bœilche” 30, 29 й 26 травня, але “buœlcheist” і спор. 2 травня 1 26 квітня? Явно видно, що “uœ” Ви востаннє написали 2 травня, але хитання uœ-uœi-œi були й до цього.
У чім різниця між “sia” (30, 26, 12 травня? 15 квітня, загалом протягом усього часу) й “sya” (4 травня, 28, 22 квітня)?"
Я-то, на жаль для моїх очей, розумію, що це одне. 7 (СІМ!) одмін написання одного слова! Але повнотекстовому пошуку буде байдуже!
І це все — замість одного слова "наскільки"!
Будь ласка, хтось, перекладіть те, що написав добродій Єлисій, належно, а те, що написав я — його мовою. Бо ми, схоже, геть різними мовами розмовляємо
“Vozœunic” не є жадно слово ни у Желехөвського, ни у Гринченка. У Желехөвського є ‹vozovic› та значить ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ чи ‘Pferdelenker’, с.б. ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
Є то́ слово ‹colodiey› в значеіннѣ ‘Rad•, Stellmacher’, добрѣ свѣдчене (в., на пр., Желех. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). Отже пытаннє: нач выгадати іно слово оже никде не́свѣдчено є чи додати іно слово оже свѣдчено за иншемь значеіннємь є? Наити то́ слово ‹colodiey› не чинить жадна труду.
Все тсе каже́ оже Вы не прослѣдуєте ту але просувати своє я и ловите голо́сы.
Спасибі, та не дуже-то людською мовою. Звичною українською можете перекласти, будь ласка? Без ятя, без надто говіркових слів?
Казасте, що вам би якийсь транслітератор. Так се є легше, ніж ви си думаєте, якщо тільки в один бік, звичайно.
🤗
هذا تَاكُوج بِ لُيودسكي ناپيسانو، مُوجِه پِرِستاتي وِيكابلوتشُواتيسيا، ا مِژ سوبوو پِيساتي چِننِم پراڤوپيسوم، اَبُوخ خُوتش بِ تيمِ بُوكڤامي، شتُو ماِي نايَاڤنا أابِتكا، زَ أُوداتشِيُو تُو پروچِتاتي.
Хто-небудь, покличе сапера, про всяк випадок
Комп'ютери (Роман Роман2 - двійковий код) vs мусульмани (Kuľturnyj aborihen) 😆
> Викаблучуватися
Я "тренуюся" 😉
> Чинним правописом
Чинний правопис - гниль. Гімно. Я і так пишу ним переважно, бо ви просто ліниві і боїтеся реальних змін. Що се бісово перекладання дасть, коли сама мова вже давно є живим мертвецем? 🧐
Зміни потрібні ,та такі ,аби їх можно було зрозуміти . Мертвець не взмозі писати,читати чи мовити ,а ми мовимо ,й задача мовознавців своєчасне систематизація та адаптація чинних правил до нової дійсності .
Як наблюдаю ,в нас ще не так погано ( в порівнянні зі тимиже англійцями ,мову якої нав'язали як міжнародну.)
Коли чинним, то так:
Слова ‹возівник› нема ні у Желехівського, ні у Грінченка. У Желехівського є ‹возовик›, та значить ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ чи ‘Pferdelenker’, цебто ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
Натомість є добре засвідчене (наприклад, у Желех. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). в значенні ‘Rad•, Stellmacher’ слово ‹колодій›
Отож питання: нащо вигадувати якесь ніде не засвідчене слово чи додавати засвідчене, але з іншим значенням, коли знайти, засвідчене в потрібному значенні, слово ‹колодій› не справить жодних труднощів?
Усе це каже, що Ви тут не переслідуєте(?), але просуваєте своє Я і ловите голоси.
Спасибі, добродію Є. Ковтуненко!
"Чинний правопис - гниль. Гімно. Я і так пишу ним переважно, бо ви просто ліниві і боїтеся реальних змін. Що се бісово перекладання дасть, коли сама мова вже давно є живим мертвецем? 🧐"
Добродію Богдане, неправда Ваша. Перш ніж щось змінювати, треба з'ясувати, чи потрібні ці зміни взагалі. Добродій Єлисій, наприклад хоче, щоб десятки мільйонів українців писали дві злощасні "різні У" заради "кількох сіл", у яких їх розрізняють, схоже, як звучини. Якщо Ви не розумієте протиглуздості (абсурдності) цього, то Вам будь-що пояснювати марно.
Якщо ж це не так, я вже безліч разів пояснював: письмо літературної мови має відповідати звуцтву цієї-таки літературної мови, не менше й не більше. Отже, якщо в літературній мові, як у більшості мовців, немає звучини /ЬІ/, то немає й потреби якось передавати її на письмі. Це тільки збільшить розрив усної й писемної мови
Романе, а Вас не бентежить те, що, судячи з Ваших слів, літературна мова покликана обслуговувати лише саму себе та не об'єднувати діалекти на письмі, але чесати всіх під один гребінь?
Комуністична политика, до речі. Вони все любили під один стандарт.
Таки так, правда Ваша
А ці комуністи зараз із нами, в одній кімнаті?
"Романе, а Вас не бентежить те, що, судячи з Ваших слів, літературна мова покликана обслуговувати лише саму себе та не об'єднувати діалекти на письмі, але чесати всіх під один гребінь?"
Добродію Є. Ковтуненко, Ви дуже криво розумієте мою думку. Я її не раз уже пояснював, але в різних місцях. Мабуть, треба буде колись написати окремо на Толоці про це.
Так, літературна мова покликана "обслуговувати лише саму себе". "...не об'єднувати діалекти на письмі" -- належно це зробити просто неможливо. Якщо й творити щось схоже на страхопис добродія Єлисія, то вийде щось потворне без засади однозначності. Я вже це доводив не раз, хоч би й недавнє “usiõ” й “prosiõ”.
Літературна мова й не повинна "об'єднувати діалекти". Літературна мова повинна об'єднувати людей, у державі зокрема. Це мова, яку повинні розуміти й знати всі; це щось усереднене. Первинне -- усна мова. Переважній більшості місцевостей України притаманна таки шестизвучинна (-фонемна) узлада (система) голосних.
Перш ніж я продовжу пояснювати далі, дайте, будь ласка, відповідь на 1 питання: чи вважаєте Ви, що силувати десятки мільйонів людей завчати "різні У" в усіх словах через те, що їх розрізняють у "кількох селах" -- непрактично, надто складно й просто безглуздо? Я просто хочу розуміти, чи є якийсь глузд пояснювати далі. Спасибі
"...але чесати всіх під один гребінь?"
Поки ж Ви не відповіли, додам, що Ви криво розумієте не тільки мою думку, а й суть літмови й письма. Письмо літмови -- письмо для запису літмови і тільки її. Ніхто, мабуть, ніколи й не хотів, щоб наше письмо було "для всіх говірок". Є засада +- взаємної однозначної відповідності: запис відповіда читанню, а читання (вимова) -- запису. Все! Спроби ж щось додати, наблизити до говірок тільки ускладнили б письмо й віддалили од вимови літмови. Ви закидаєте письму літмови, що воно не робить того, що й не повинне
Романе, а Ви не думали скласти словник своїх перекладів. Ну, хоча б тут на Словотворі, на Толоці.
Я б хотів бачити всі витвори мистецтва в одному місці
Літературна мова - штучна. То чого ж ми не можемо її трошечки та й прикрасити?
Але літературна мова просто витіснила розмовну українську. Щиро кажучи, розмовною сьогодні є саме російська, хоча й з деякими елементами української.
Мене просто хвилює, панове Роман Роман2 і Є. Ковтуненко, чи можливо узагалі хоча би частково відновити місцеву вимову? Чи ще лишилися люди, для яких вона не є чужою? Бо в інтернеті не можу знайти нічого серйознішого за "а ви знали отаке діалектне слово?" Добродій Олисій дає МФА, а де ж він його находить? Чи він сам на слух чув?
Сподар Поруш зазвичай посилає на джерела — польові труди Сергія Николайова Львовича. Той записує діалектну мову письмом, подібним до МФА, але більш тонким. Раджу почитати!
Ось де можна їх стягнути:
https://independent.academia.edu/СергейНиколаев
Правда, Николаїв досліджує головно західне наріччя. Подекуди й північне. А от східне лишає позаду.
"Літературна мова - штучна. То чого ж ми не можемо її трошечки та й прикрасити?"
Тобто "прикрасити"? Як, чим саме? І для чого?
"Добродій Олисій дає МФА, а де ж він його находить?"
Мені це теж цікаво.
"Але літературна мова просто витіснила розмовну українську."
"Комуністична политика, до речі. Вони все любили під один стандарт."
То розрізняйте, будь ласка. Літературна мова як обов'язкова для всіх, яку всі мають знати й розуміти, необхідна.
Письмо літературної мови має передавати на письмі її вимову. Не менше й не більше.
Ніякої "комуністичної політики" немає, ніхто не присилює говорити тільки літмовою, ніхто не забороняє говорити по-говірковому там, де це прийнятно й доречно.
Існування літературної мови ніяк не суперечить існуванню говірок, їх явищ. І навпаки. Те, що робиться недостатньо (якщо не сказати, що не робиться нічого) для захисту говірок, це інше питання. Не можна сказати, що говірки вимирають тільки через те, що діти вчать літмову в школі. Неправильне ставлення, ніби літмова -- єдина правильна, це одна з причин. Точніше, не вказують, що літмова -- не єдина правильна. В основі Ваших роздумів -- хибна дилема: або літмова, або живі говірки.
Комуністична політика, бо всіх примушували розмовляти літературно будь-якою мовою, навіть російською.
Я просто не хочу, щоб літературна була такою обмеженою. Я розумію, що літературна існує окремо, але коли так, то можна її змінювати.
> Правда, Николаїв досліджує головно західне наріччя. Подекуди й північне. А от східне лишає позаду.
Але і на тім спасибі. Та, все ж,
> чи можливо узагалі хоча би частково відновити місцеву вимову? Чи ще лишилися люди, для яких вона не є чужою?
Питання залишається відкритим.
"Мене просто хвилює, панове Роман Роман2 і Є. Ковтуненко, чи можливо узагалі хоча би частково відновити місцеву вимову?"
Уже ж не накидайтеся на мене, але я, просуваючи тут основи мислення, все ж поставлю, хоч би й для годиться, допочаткове питання: а чи точно треба? А навіщо?
Чи можна "теоретично теоретично" чи "теоретично практично"?
Що треба для того, щоб відновити місцеві вимови? Оточення. Якщо його надто мало або й нема, постає питання: чим буде відроджена говірка: воскреслим небіжчиком, чи таким же мертвим небіжчиком, якого смикають за мотузочки: Простіше кажучи, чи буде така говірка "живою"?
Припустімо, оточення є. Далі, скажімо, дитина, народжена в такому оточенні, опиняється в пастці: мова односельців -- українська? А мова, яку в школі вчать, теж українська? Причому що ближче говіркова мова до шкільної літературної, то тонша, слабша межа, то менше й складніше розрізнення, то більше проникнення літмовних рис у "говіркову", "домашню".
Але не забуваймо: 21 століття. Книги. Інтернет. Телебачення. Дитина, скажімо, будь-що зазнаватиме впливів літмови, інших говірок, інших одмін Української. Тому й кажу: "теоретично теоретично" можна накрити село, наприклад, куполом, заборонивши інтернет, радіо, ТБ, книги, газети, людей з інших місцевостей. Інакше вплив буде значний. І який переважить, як думаєте?
"Теоретично практично"? Що треба робити? Записувати, засвідчувати мову найстарших поколінь, що народилися й жили в місцевості, і, бажано, зазнали якнайменших впливів. Та де таких знайдете?
Демографія. Треба припинити відтік людей із сіл, зокрема в обласні центри, а також із країни. В нашому стані... Самі розумієте. Відродження сіл необхідне. Не тільки коли про Мову мова, звісно.
Щось іншим мовам інтернет не заважає 🧐
"Щось іншим мовам інтернет не заважає 🧐"
Уточніть, будь ласка, значення Ваших слів. Тобто "не заважає"? По-Вашому, в інших мовах говірки не занепадають/зникають через інтернет?
Так. А коли й занепадають, то не так інтенсивно.
> Зміни потрібні ,та такі, аби їх можно було зрозуміти
Ну добре, тоді повернімо "ы", пишімо "и" там де "і" не було, скасуймо правило дев'ятки, додаймо "ө" за о-переголос. Поприбираймо приставні й уставні приголосні, перестаньмо чергувати "у" з "в" на письмі, маймо "у", "в" як два різні прийменники або префікси, а також розрізняймо "ис" (with) та "из" (from, out of); додаймо префікс "вз" наприклад замість "сходити" (to ascend) пишімо "взходити".
өн, өкно, она, оно, оріх, земья (ж. р., а в середнім роді н. та зн. в. пишімо "є", наприклад "бажаннє"), здоров'є [здɔроўл'а], ако (how), такоже (е може відпадати), Европа, ...
Тобто нічого такого я майже не пропоную. Ще бим хотів повернути аорист й форми дієслова "бути" теперішнього часу, але це поки й сам не дуже розумію.
А що саме не розумієте? Міг би спробувати пояснити як що
"Так. А коли й занепадають, то не так інтенсивно."
Оце так! Може, Ви ще й довести можете?
I vui’ste, he Roman, tou golósœu radi? E tó slovo ‹colodiey›, to nacy dodati yno vuigadano slovo “vozar”? Yeoho neyma ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho. A ‹colodiey› e usiõdui.
I Vui’ste tou, he Roman, golósœu radi? Slova ‹vozar› neyma ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho. I çi boulo bui ‹vozar› u rousscie, znacilo bui ne ‘Stellmacher, Radmacher’, ale, scorieye, ‘Fuhrmann, Wagenlenker’, yac e ‹vozarnia› = ‹vozœunia› = ‘Wagenschuppen, Remise’ = ‘carriage house’ ≈ ‘garage’, otge yno miesto cde yn vozovic (‘a wagon/vehicle driver) œdstavity vœz — ne miesto cde vozui cineaty.
goroh.pp.ua: стельмах
- za pisymo: e, na pr., ‹colodéy›, is ‹é›, a e ‹cozodœuy›, is ‹œu›.
+
колодѣıь
+
++
Ще з прасловєянської 🤔
псл. kolodějь «колісник» є складним словом, утвореним з основ іменника kolo «колесо» і дієслова děti (dějati) «робити, діяти»;