ЕСУМ: дра́тка "стежка", *dyr-a-t-a- *"дерта" (про чищену-"дерту" дорогу, тропу), від дієслова дьрати "драти, дерти".
Хм, а коли трек буде спорчений, понищений, з вадами, чи варто буде тоді називати його словом про "чищену-"дерту" дорогу, тропу"?
Слово драта в значенні "тропа, стежка" є в рус. засвідчено – не я його вигадав. І хоча воно є повязано коренем з дієсловом дерти/драти, в нім самім нема й не передбачено негативного змісту – драта/дратка не значить злу тропу, а просто тропу. Значення "трек" я вивів семантичною деривацією вже від значення "тропа, стежка, доріжка" в слова драта/дратка.
Тоді розумію. Звучить гарно, свій голос даю за давньоруську (чи хоч і староруську) спадщину. Просто дійсно перше подумав, що тут якийсь негативний відтінок, якийсь таємний смисел когось образити, внести в обіду. Але коли ні, то ні.
До чого є тут давньоруська, коли ЕСУМ не дає се слово яко давньоруське? Хоча саме слово й може бути дрівнє.
Поза темою.
Не звинуватьте у незнанні української мови, але чому "дрівній", а не "деревній"? Хіба не мало датись сюди повноголосся за законами вкраїнської мови?
Бо древьнїи не йме нич спѡльного з деревом. Древьнїи дає в рус. дрівній.
Задум "дерти" у тямі треку цікавий, надто від технології, але щодо драта́ маю сумнів. Читав у Грінченка: "Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ. Закр.". Єлисею, мені незрозуміло що криється за Вашою "семантичною деривацією".
Слово драта́ за "трек" є ведено не прямо з дії "дерти", а від слова драта́/дра́тка "стежка, дорога, тропа", йаке є від дїєслова дьрти/дьрати "чистити (хащу)".
