Від праслов'янського *ęčaja, давньоруського ячая «зв’язок, скріплення», вживання як «кліточка в густій рибальській сітці з товстої нитки».
http://oldrusdict.ru/dict.html
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. А. Кримського, С. Єфремова:
Колісце́ = ланка (рос. - звено́).
r2u.org.ua: колісце
Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.
Словник української мови 1909р. Б. Грінченка:
рос. Звено́ = укр. Кільце
r2u.org.ua: звено
Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.
"Що цікаво, найдавніші дорадянські словники подають наголос: кі́льце".
Єдиний з наведених словник, що подає наголос на першому складі "кі́льце", – словник Уманця. Що таке словник Уманця? Послухаймо Карлів-Франців:
"А це нічого, що вашого Уманця критикували за засилля слів язичія, якого в народній мові і не було?! Що Уманець створював лексику, зважаючи на всяких Духновичів та инших "думатєлєй"?!".
"Я вам уже купу раз навів прикали величезної кількости суто московських слів у словарі Уманця".
"Що й казати, коли навіть у словнику Уманцю та Спілки російське мни́мый перекладають українськими га́даний, не пе́вний".
"Усі вами дані словники уже радянської епохи! А про Уманця побійтеся бога - я вам навів раніше мало російських слів язичія в цьому словнику?!".
Але коли треба Карлам-Францам, словник Уманця стає взірцевим, "найдавнішим дорадянським".
Шизофренія.
😀
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України:
Жучо́к – ланка в ланцюгу.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. А. Кримського, С. Єфремова:
Колісце́ = Жучо́к (рос. - звено́).
r2u.org.ua: звено
Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.
Гммм. Не певен про доцільність перекладу цього слова. Точніше, перекладу його так само, як слово "link". Хоч по суті це тотожні речі, але питання в тому, чи треба мати окреме слово для "URL".
URL є по суті технічним терміном того, шо в народі (у загальності) почали просто називати лінком. Тре подумати про те, чи є такі контексти, де було би доцільніше вжити URL замість link.
Думаю шо є, але таких певно мало. Або десь у дуже технічному контексті, де згадується сама система розміщення файлів на сервері, чи коли йде мова про речі, які перетинаються з цим словом (URL bar, тощо).
Особисто я переклав би абревіатуру на українську. Можливо навіть скоротив би її трохи, або адаптував до української.
Можливо хтось, хто часто стикається з цим словом зможе сказати, чи дійсно треба мати два окремі слова (URL та link).
Або можна дивитися на це так: URL це просто точна адреса розташування певного файлу на сервері, а link це шось більш інтерактивне.
Так це адреса, а не посилання/лінк.
Тому, якщо шукати питоме, ба тоді треба й шукати питоме взагалі до "адреса"
Суржик.
–
Це ніякий не суржик, але все одно не підходить, бо URL – це не лінк, не посилання, це адреса ресурсу.