mõgy
У деякім розумінні мій лексико-семантичний експеримент, але базований на таких спостереженнях: синонім до тями "васальска леглість/вірність/данство" є в романських й англ. мовах латинське *hommaticum (ягл., пр. hommage, ит. omaggio, прт. homenagem), первісно ≈ *"мѫжство", яке слід розуміти вільно як "оточеність вірними-своїми мужі". Т.чином, "муж" → "васал" виникло з контексту "свої = вірні/дані (кому) мужі (свої/вірні/дані кому люди)". Типологія такого семант. посуву луснить і в д.-ягл. manrǽden, ср.-ягл. manrede, ягл. діал. manred "васал" - від *man- "муж" + -rǽden ≈ "-ьство, -ота, -іа (листіа, братіа, друзіа)", та в нзм. manschap "тс." з man- "муж" + --schap "-ство". Рупно, хоча в Срезнівського нема під словом мужь товку "васал" (чи що по тім), такий товк таки є читати й у памятках друс.:
"Свѧтопълкъ призва и Пѫтьшѭ и Въішєгородьскъіа мѫжи, и рєчє имъ: повѣдѣтє ми по истинѣ, приіазньство имѣієтє ли къ мьнѣ?", що може бути вільно товмачено, як провірка Святоповком "васальської" вірности Путьші та ...
Вишегородських "мужів" (приіазньство = "відданість, вірність").
Іще приклади:
"Чьто волостии всѣхъ Новгородьскъіхъ, того ти, кнѧжє, нє дьржати своими мѫжи, нъ дьржати мѫжи Новгородьскъіми" - тут, либонь, близько до "васали" є "мѫжи" першого полу речення; а вже, в другім полови є товк слова "мѫжи" їнший - "данство/люди (Новгорода)". Перше ж "мѫжи" до волі ймовірно значить ≈ "васали", оскільки через васалів феодал зокрема конав своє рядіння (про що й іде в реченні памятки).
Таке неоднозначне речення (через його короткість): "А бєз винъі мѫжа волости нє лишити" - темно, якого "мужа", та, всяко, "волость" би явно не була в якого вуйка, а тут "муж" значить, що найменше, вільного громадянина, який име право володіти волостю (і все, дан є тому, хто волости його може лишити; себо й се речення йде вільно товмачити ге стосунок між васалом і феодалом/паном/лордом/гарантом [земельної волости тому мужови-"васалови"]).
Загалом, слово мѫжь значить в друс. памятках дуже різні тями, зокрема від того, які прикметники (найчаст.: имєнитъи м., лучьшии м., оумьнъи м., старѣишии м., пєрєдьнии м., нарочитъи м., моложьшии м., добръи м., вѧчьшии м., бѡльшии м. - явно якісь терміни) чи дієслова й проче йдуть при сім слові. Напр. у реченні: "Изѧславъ посъла к Володимѣру 2 мѫжа" є ясно що не яких "два мужа" з вулиці, а посли, чи гонців - "делегацію".
Оскільки поняття (слово) "васал" у реченнях, як правило, ниче (виникає, зустрічається) зо словом в родовім відмінку: васал + кого?, або присвійним прикметником: васал + чий?, то значення "васал" за словом муж у реченні йме ручити контекст ("свої/його мужі" тощо).
Напр.: Депутат мого васала – не мій васал (Мережа)
"Учиненик мойого мужа ні мій муж."
Напр., таке речення: Васал мав по відношенню до сюзерена ряд повинностей ... (Вики) би шло перестроїти: "Сюзеренові мужі тягли те й се ..." (тягти в друс., і в різних похідних словах в укр. = "нести/виконувати обовязки; мусіти; бути зобовязаним"), а контекст: "Сюзеренові мужі" вузить товк слова "мужі".
Кінець кінцем, слово "муж" я не пропоную як єдине для передачі тями "васал", але одино з можливих ряду синонімів; в англ. є цілий ряд синонімів за тяму "васал": vassal, leud, homager, liege man (муж!), dependent/dependant, liege subject, feodary/feudatory, minion, retainer, ну й власне, просто: man.
Муж.
Васалітет – підданство.
Буквально особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя, або особа, економічно залежна від кого-небудь. Навіщо вигадувати велосипед?
sum.in.ua: piddanyj
slouxynik
ЕСУМ (слух, V-309): слýшник "васал", слушнúцтво "васальна залежність"; рівни ще такі товки слів від кореня *sloux- у друс. м.: слушаниіє "послухання, покора", слушати "слухатися кого, коритися, належати", слухати "коритися, бути підпорядкованим кому".
А як бути з тим, що "по́слушник" в українській мові це слуга? http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45853-poslushnyk.html#show_point
<А як бути з тим, що>
Citaite zméncõ pœd slovom , i isce raz, i isce raz, docui ne bõdete teamili, tõpce. 😡