Від білка-летяга
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Летя́га, зоол. –
1) політу́ха, летю́ча бі́лка (бі́лиця, бі́лочка, веві́рка);
2) летю́ча ри́ба, ри́ба-летю́чка
:)
Коли вже так, то вимова англійського wing є /wɪŋ/ з голосним /ɪ/, що є значно ближчий (коли не тотожний) з укр. /ɪ/, писаним за чинним письмом літерою <и>; тому написання через <и> реальніше би відбивало запозичення з англ. прямо в укр., ... а не через російську, як сугерує вимова вголос форми <вінгс’ют> з <і>.
Та й <с'ю>... У якій англомовній країні ще є вимова /sju/?
У разі живого запозичення прямо з англ. в укр. се: https://forvo.com/search/wingsuit/ би нияк не дало се: <вінгс’ют>.
А як Ви пропонуєте вирішувати, в якому англійському слові звук передавати українським "і", а в якому "и"?
Тільки слухати вимову. Англійське письмо це повна шизофренія, тому тут вгадати як саме слово вимовляється майже неможливо. Але зазвичай "i", а особливо в закритому складі, вимовляється схоже на українське "и", а "ee", чи "ea" вимовляється схоже на українське "і". Порівняйте bin - bean (відро - біб), hit - heat (удар/бити - спека), lick - leak (лизати - текти), fit - feet (входити/підходити - стопи), lid - lead (кришка - повідок/вести), pill - peel (таблетка - шкірка), drill - dream (дриль/cвердло - сон/дрімати).
Оте "і" замість "и" дійсно від російської прийшло. Нікому не ріже вухо, коли в українській вимовляємо playlist як /плейлист/, rating як /рейтинг/, meeting як /мітинг/, boxing як /боксинг/, а не як російські /пл'ейліст/, /р'ейт'інґ/, /м'іт'інґ/ /бокс'інґ/. Але разом з тим чомусь кажемо /л'істинг/ замість /листинг/, /бул'інг/, /парк'інг/, /шоп'інг/. До речі, те "ґ" в кінці при передачі "-ing" також, напевно, через російську.
В них і фонетика плавуча, плавучі голосні, наголоси різні в одного слова в залежности від мовця. В нас фонетика більш стійка і чітка, хоча може це від сприйняття залежить.