Що не кажи, єзуїт наполіг гризти латину по-польськи! (В. Неборак)
Серед єзуїтів було багато людей енергійних, завзятих і великої освіти. (І. Огієнко)
Скоро був біля колишнього костьолу єзуїтів – високого, що закривав небо, білостінного, з глибокими нішами-впадинами у товстих мурах. (М. Малиновська).
{i~ɘ̟~e~ə̟~e~ɪ~je~ʲe~jɪ~ji~ɦɪ~ɦe̞~ʕə̟~j~i̯~ɪ̯~i̞̯~sʊˈɕene̞n~ˌso̝ˈsʲi̞̯͡enə̟n~suˈsʲanɪ̝n}
исоусıанин, исс҃нин
isousyanin
Словник української мови XVI – I пол. XVII ст(Т.9, ст. 90)
єзусїяны мн. те саме що 'єзуитаны'.
Очевидно, се є спосудженя на всновї лят. Iēsūs: Ієзоусıанє←Іє́зоус –рус. Исоус.
Похідні слова:
Ордєн Ієзоуıитѡу– Рѧд Исс҃нскъи(нїм. Jesuitenorden); Дроужство Ис҃са, Дроужство Исс҃вє, Др҃ Ис҃( лят. Societas Iesu, S. J.); Исс҃нє(Исоусıанє(/ne̞/~/nɪ/)); Братство Ис҃сн(Исоусıан)(рус. переданє 17 ст.(пор. православні братства))
Ієзоуıитскъи–Иссн҃скъи(Исоусıанскъи).
++