Спасибі за розлогу думку, Ярославе.

🤷‍♂️
Нема слів, коли питоме слово заміняють чужим 😱🤦‍♂️

»🤷‍♂️
Нема слів, коли питоме слово заміняють чужим 😱🤦‍♂️«

<Збірна> й є слід скорочення первісного тягу <збірна команда>

Коли для вас питома московська, то й питаннів нема. А в українській прикметникові йменники традиційно непоширені, більшість нових прийшла з московської.

Ви вивчали це питання, що так стверджуєте, чи просто ліпите відсебеньки?

Вивчав, тому й кажу.

<А в українській прикметникові йменники традиційно непоширені>

То є загалом неправда, та конкретно тяг <збірна команда> є ймовірно переято з московської

Могли б пояснить думку?

Цю думку вже пояснив господарь Поруш передше, тому його ж слова (де він наводить приклади таких "прикметникових именників") й траслітерую:

На пр., слова: ‹військо›, ‹чан›, ‹змия› суть первісно имена прикмети, ‹військо› з почепом прикмети *-ьск-, ‹чан› (< *дъщѣнъ) з почепом *-ēn- од "до́ска", ги в ‹деревян› "wooden", ‹мідян› "([made] of) copper", ‹соломян› "([made] of) straw", ‹чан (дщан)› ← *dusk-ēn- *"made of lags", ‹змия› від корене *zm- : *zem- "земля" з почепом *-yy- "чий, pertaining to", первісно *"земляна, тягне до землі (belongs to earth)", бо "повзе по землі".

Дав’ім Вам приклади коли инша часть мови стала имя підстави в русці. То не конечно йметь бути ге в вятсці ‹служащий› (який?) → ‹служащий› (хто?).

Крім слів ‹військо›, ‹чан› є чи мало ще:

‹боката› "відро" (що?) ← ‹боката› (яка?) *"о грубих боках",

‹береза› "birch" (що?) ← *berza "світла" (яка?), від не свідченого ‹березий› (*berz-),

‹галайда› "бродяга, волоцюга" ← ‹гала› "до кінця, далеко" та ‹ида› "going" — present active participle від ‹ити›,

‹просторіка, злоріка› ← ‹ріка› "saying" — present active participle од ‹ректи, рікати›,

‹горіздра› "чванько (smug; arrogant, lofty person)" ← ‹горі› + ‹з(д)ра› "looking" — present active participle од ‹з(д)ріти› "to look",

‹сестрична› "niece" (хто?) ← ‹сестрична› (чия?) *"сестрича" = "доч сестри (sister's daughter)",

‹гладова› "поріг" (що?; Явірницький) ← ‹гладова› (яка?; не ясен ми истослів, *кладова??),

‹штані› "trousers, pants" (що?) ← *siut-an-oy — past passive participle dual од ‹шити› "to sew",

имена підстати з *-ьн-ь-:
місяці:
‹вересень› ← *‹вересень місяць› "heather month", ‹липень› ← *‹липень місяць› "lime-tree month, month of (blossoming) lime-trees", ‹серпень› ← *‹серпень місяць› "month of sickles",
‹учень› "pupil, disciple" (хтт?) ← *ouk-yn-y-o-s "pertaining/relating to teaching" (який?), ‹спалня, купальня/кузня, варня› — первісно feminine adjectives (яка?) masculine ta feminine adjectives, ги ‹зимень (зимній), зимня, зимнє›, ‹літень (літній), літня, літнє›, ‹поздень (пізній), пізня, пізнє›,

‹пятно› "mark, sign, brandmark" (що?) ← *pynt-yn-o (яке?) "related to trace, footprint" — neutral adjective,

‹мішна› "purse" (що?) ← *mox-yn-a "related to fur, made of fur" — feminine adjective,

‹кочан› "stalk, srump (e.g. of a cabbage)" (що?) ← *kok- "something protruding, stubbly, staring and stiff, rough" + -ēn- ги в: ‹мідян(ий), мідяна, мідяно(є)›, ‹деревян, деревяна, деревяно›, ‹соломян, соломяна, соломяно›,

имена з ‹-ив-› суть первісно имена прикмети: ‹меливо›, ‹гноїво›, ‹добриво›, ‹доїво› "milk yield", ‹стріливо›, ‹жалива›, ‹кропива›, ги в: ‹злобив(ий), злобива, злобиво(є)›, ‹сльозоточив, сльозоточива, сльозоточиво›, ‹правдив, -a, -o›, ‹служив, служива, служиво›, ‹червив, червива, червива›, ‹лінив, -a, -o; ревнив, -a, -o›, ‹красив, красива, красиво›, ‹містив, містива, містиво, злостив, злостива, злостиво, чутив, чутива, чутиво›,

toponyms на ‹-ава› в руській та словянских мовах суть первісно имена прикмети: ‹Полтава›, ‹Иршава›, ‹Ирлява›, ‹Володава›, ‹Вовтава› (на Чехах; чеш. ‹Vltava›), ‹Ступава› (на Словаччині, слвц. ‹Stupava›), ‹Острава‹ (на Чехах, чеш. ‹Ostrava›), ‹Тернава› (на Словаках, слвц. ‹Trnava›), ‹Ширава› (на Словаках, слвц. ‹Širava), ‹Сучава› — що?, nominative ← *яка?, adjective, и слова ‹держава› — первісно "яка?", ‹рукав› "sleeve" — первісно "який?" — pertaining to arm/hand", ги в: ‹жилав(ий), жилава, жилаво(є)›, ‹лукав, лукава, лукаво›, ‹миршав, миршава›, ‹плюгав, плюгава, плбгаво›, ‹кривав, кривав, криваво›, тщ.,

слова з *-ьн- суть первісно имена прикмети: ‹гівно› (що?) ← *gou-yn-o (яке?) "cow's, belonging to cow", ‹лайно› (що?) ← *lai-yn-o (яке?), ‹вапно› (що?) ← *uap-yn-o "liquid (adjective), of liquid", ‹бервено› "log", ‹борошно›, міста: ‹Рівно› (що?) ← *"with dykes, moats" (neutral adjective), ‹Дубно› ← *"with oaks, oaky (town)" (neutral adjective), ‹Городно› ← *"related to fencing, paling, palisade, fortified" — первісно neutral adjective,

‹обух› "butt (of an axe)" (що?) — nominative ← *ob- "two side, bi-" + ‹ух(ий)› "with ears, ear-like" (який?) — adjective,

много имен підстати з *-n- та *-t- є первісно past passive participles:
‹руно› ← *"ruano, torn" ← *ru- "рвати, дерти", ‹зерно› ← *"germinated" ← *jr- "germinate", ‹вина› ← *uey-n-a *"persecuted" ← *uey- "to persecute, to hunt, chase, conquer", ‹віно› "corbeille" ← *voy-n-o *"what is gotten" ← *uoy- : uey- "to get, catch, chase, persecute, conquer", ‹лен› "flax" ← *"washed, soaked" ← *li- "to poor, to moisten" (бо лен мочать), ‹сукно› "cloth" ← *souk-n-o "twisted, twined, woven" ← *souk-, suk- "скати, сукати, to weave, twist, twine",

‹пшоно› "millet" (cyto?) — nominative ← *pyx-en-o — ← *"pounded, crumbled, beaten in powder " — neutral past passive participle од ‹пхати› "to pound, to beat in powder",

много слів з *-t- є первісно past passive participles:

‹корито› "trough" (що?) ← *ko- "-like, as, -oid, resembling" + *rū-t-o "ditched, carved" — past passive participle од ‹рити› "to ditch, carve"
tc.

Ось іще:
"гривня" — що? ← *griu-yn-a — яка? ("шийна, гривова"),
"різана" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѣзана) — що? ← *rēz-a-n-a — яка? ("різана — яка"),
"військо" — що? ← *uoy-ysk-o — яке? ("войове"),
"рота" — що? ← *rok-t-a — терпна дієприкмета ("речена"),
"лопата" — що? ← *lop-a-t-a — яка? ("лапата, пласка"),
"вікно" — що? ← *ok-u-n-o — яке ("окове, "ѡчне"),
"лезиво" — що? ← *lez-i-u-o — яке? ("лізуче"),
"прядиво" — що? ← *prend-i-u-o — яке,
"куча" ("хата") — що? ← *kont-y-a — яка? ("кутата, з кутом"),
"тризуб" — що? ← *try-zomb-o-s — який ("тризубий"),
"близна" — що? ← *bliz-n-a — яка? ("бита, вдарена"),
"садно" — що? ← *sad-yn-o — яке? ("саджене", ← saditi "biti"),
"муж" — хто? ← *mon-g-y-o-s — який? (*"розумний, наділений умом, миселлю"),
"діва" — хто? ← *doy-u-a — яка (*"доїва/дояча" ← "доїти"),
"поліно" — що? ← *pol-ē-n-o — яке? (*"палене, горіле"),
"війна" — що? ← *uoy-yn-a — яка? (*"войова"),
"тайна" — що? ← tay-yn-a — яка,
"могута" — що? ("dynastia") ← *mog-ont-a — яка? (*"могуча"),
"жгут" — що? (вят. "фитиль") ← *gyg-ont-o-s (*"жгучий — нить до паління"),
"кожан" ("кажан") — хто? ← *koz-y-ēn-o-s — який? (*"кожаний, шкіряний"),
"зошит" — що? ← *su-syi-t-o-s — що? (*"зшитий"),
"ята" ("ятка") — що? ← *iē-t-a — яка? (*"їжджена"),
"верста" — що? ← *uyrt-t-a — яка? (*"вернута, ворочена"),
"кропива" — що? ← *krop-i-u-a — яка [trava]?),
"жалива" — що? ← *gēl-i-u-a — яка [трава]?).

Максе, виходить, погано вивчали.
Хочу додати до коментаря п. Ковтуненка. Приклади субстантивації/відприкметникових іменників у власних назвах:
Київ, Львів, Почаїв, Рівне, Хмельницький, Богодухів, Вільна (Вільнюс), Харків, Луцьк (спочатку Лучеськ), Кропивницький, Луганськ (від Луганське), Донецьк, Чернігів тощо

»Максе, виходить, погано вивчали.
Хочу додати до коментаря п. Ковтуненка. Приклади субстантивації/відприкметникових іменників у власних назвах:
Київ, Львів, Почаїв, Рівне, Хмельницький, Богодухів, Вільна (Вільнюс), Харків, Луцьк (спочатку Лучеськ), Кропивницький, Луганськ (від Луганське), Донецьк, Чернігів тощо«

Так, та й загалом чи не всі назви міст первісно суть саме прикметники