Жертва— за релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам, міфічним істотам, духам.
Той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін.
Той, з кого знущаються, проявляють насилля.
Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін.
Приклад вживання
Це був юнак з чорними вусиками і довгими віями – жертва автомобільної катастрофи. (О. Донченко).
Походження
очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови;
стсл. жрътва, пов’язане з жърѭ «приношу жертву», жьрьць «жрець», зводиться до псл. *žьrtvа