Від kor- (ЕСУМ, ІІІ, 20: корити); іменник дії <кѡр> є виведено на підставі префіксальних тварів: до-/у-/пере-кір, хоча в словнику Піскунова є й безпрефіксальне: <кор> "докір" (ЕСУМ, там же).
И тяг з infinitivum – <корити жьртвѫ> – в реченні може йти за підмет або додаток.
офірвинство (від "офіра" - "жертва" та "винити", тобто "звинувачення жертви");
жертвоприпис (від "приписувати" - тобто "приписувати жертві", "звинувачувати жертву").
Нормальний переклад, термін з вікіпедії, не треба нам двох слів.
Від gyr-t-u- "жертва" → жьртв- + *-o- (лучний чепінь) + *ksou-l- "хулити, ганити, судити" → хула/хул (ЕСУМ, VI, 221: хулá).
Церковнослов'янське мило.