Це про тих, хто бездумно реформує правопис?🤣
Це про тих, хто мови не знає, прочитаного не розуміє, бездумно ліпить коментарі, називає себе справедливо часодармотратом 😆😆😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Це про тих, хто бездумно реформує правопис?🤣
Це про тих, хто мови не знає, прочитаного не розуміє, бездумно ліпить коментарі, називає себе справедливо часодармотратом 😆😆😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Це про тих, хто бездумно реформує правопис?🤣
Це про тих, хто мови не знає, прочитаного не розуміє, бездумно ліпить коментарі, називає себе справедливо часодармотратом 😆😆😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
А, справді навмання кинули 🤣🤣
Це про тих, хто бездумно реформує правопис, бо вважають себе найрозумнішими?🤣 Чи навмання кинули?
Добродію Володимире, навіщо Ви марнуєте час і даєте добродієві Ярославу нагоду ще гірше засмітити Словотвір? Він не розуміє різниці між “не потребувати чогось” і “не переносити щось”. Коли мова про словотворення – “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо” (його слова https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477,під неможливим словом “підкрижня”). В одну купу звалив “дурня”, “гарматня”, “вовківня”, “чортівня” (де -н- – наросток збірності), “більярдня” (-н- має значення “місце, приміщення”), “пеня” й “безодня” (Н – частина кореня) й “безсоння” (де Н – подовжене Н кореня на місці -ije). Ви нічого не зможете довести, а потік засмічується
Це про тих, хто бездумно реформує правопис, бо вважають себе найрозумнішими?🤣 Чи навмання кинули?
Добродію Володимире, навіщо Ви марнуєте час і даєте добродієві Ярославу нагоду ще гірше засмітити Словотвір? Він не розуміє різниці між “не потребувати чогось” і “не переносити щось”. Коли мова про словотворення – “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо” (його слова https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477,під неможливим словом “підкрижня”). В одну купу звалив “дурня”, “гарматня”, “вовківня”, “чортівня” (де -н- – наросток збірності), “більярдня” (-н- має значення “місце, приміщення”), “пеня” й “безодня” (Н – частина кореня) й “безсоння” (де Н – подовжене Н кореня на місці -ije). Ви нічого не зможете довести, а потік засмічується
От сидіть тут і дрочіть один одного 😂😂😂
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️
Ні, таки “соловйиний”, “ззізд”.
“ззізд”
До речі так, колись хотів тут запитати, коли давніше писали “ззісти”, це означало іншу вимову чи ні? Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють? Ну й м’якість, але З й перед І може бути твердим. У мене кажуть [зісти] (“з:”?) мабуть. Ще це все схоже на кінці слів на -я з апострофом чи подвоєнням
А взагалі Ярославовими темпами можна ніколи апостроф не писати, все ясно ж без нього, якщо нема перед приголосним ще одного приголосного, крім р — то два звуки, є — один. Тільки після Р треба, ато по-різному буває
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️Ні, таки “соловйиний”, “ззізд”.
Але хиба Синявський не писав, шо вимовляється і [йі], і [йи] в тіх позиціях, перше з наближінням до [и]?
“сто[йи]мо”
Хм, справді, може бути аж як ненаголошене Є
“ззізд”
До речі так, колись хотів тут запитати, коли давніше писали “ззісти”, це означало іншу вимову чи ні?
Судячи з давніших записів і мови моїх старших знайомих, то тільки так і вимовляли. Це вкладається в українську фонологію, бо сьогочасні закінчення з “-я” (-ння, -лля тщ) постали з давнішого *ьje, отже й /зьйi-/ (/i/ тут з ятя) природньо стає [зьзі-].
Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють?
Тепер люди кажуть, як пишеться. Годі вже говорить про живу мову.
“ззізд”
“ззісти”, це означало іншу вимову чи ні? Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють? Ну й м’якість, але З й перед І може бути твердим. У мене кажуть [зісти] (“з:”?) мабуть. Ще це все схоже на кінці слів на -я з апострофом чи подвоєнням
Ne izxodje, a ono i e.
|ᵊzji͜esti| → /zʲzʲi͡e̝stɪ ~ zʲːi͡e̝stɪ/, |lʲjati| → /ɪˈlʲlʲatɪ ~ ɪˈlʲːatɪ/ → [ˈzʲi̯͡e̝ʲstɪ], |(j)ɪlʲˈja| → /(ɪ)lʲˈlʲa ~ (ɪ)ˈlʲːa/ (imea *Elias), |sʲˈjati| → /sʲˈsʲatɪ ~ ˈsʲːatɪ/ → [ˈsʲatɪ] → /ˈsʲajatɪ/ “shine”, |zʲˈjati| → /zʲˈzʲati ~ ˈzʲːati/ → [ˈzʲatɪ] → /ˈzʲajatɪ/ “to gape”, *|ˈze͡ilʲjɛ| → /ˈzilʲlʲɐ, ˈzʲɪlʲlʲɐ (PDZX), ˈzi͡elʲlʲɛ (PN)/ tc.
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
Tac!
‹bezcrayuy (bezcraïy)› /bɛz̻ˈkrɑjɪj ~ bɛz̻ˈkrɑjɘj/ proti ‹bezcrayei› /bɛz̻ˈkræ̞jij/ — comou?, œd ‹bezcraya› (g.r.), ‹yim› /jɪm/ [jɪ͡ɘm] — comou? (mn., œd ‘oni’) proti ‹iemy› |ji͡em| /jɪ̯͡em/ œd ‘iesti’.
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
Та так, але тут мова йшла про те, що ніби не тільки йі/йи, а й ьі/ьи, якщо не ставити апострофа. Володимир каже, що якщо пишемо без апострофа, то будемо читати підьізд, а не підйізд.