Невідповідні слова в "Словнику іншомовних слів"

І звідки Й у “жиЙний”?

“Я про просяк Вам написав, що це не моє слово, навіщо Ви про нього знову згадуєте? “ 

Ага, іще це. Ви час від часу посилаєтеся на конкретних, а то й абстрактних “авторів”, зокрема Нечая, “джерела”, здається, ще “літературу”, “словники”, Зараз же Ви, по суті, кажете, що “це не моє слово,  а Нечая, я – не я і хата не моя, я за нього відповідальності не несу”, тобто перекладаєте відповідальність за свої слова, зокрема переклади, на інших, хто, звісно, не відповість.

“…це не моє слово….”. Ні, це слово Ваше,  у тому розумінні, що його сюди додали саме Ви,  а не Нечай, тому й “відповідальність” саме на Вас, а не на ньому. Якщо Ви додали це слово з осмисленням, то можете відповісти на запитання. Якщо без, у чому я досить упевнений, то навіщо Ви додаєте слова без осмислення?
“Відповідальність” за слово несе той, хто його додав. Якщо, наприклад, добродій Мішка (добродію Мішко, не ображайтеся, я просто для прикладу) додасть кілька непристойних перекладів, які вигадав не сам, а десь почув чи прочитав, то його не треба банити? Звісно, я перебільшую, але це для більшої наочності. 
Слово не буде правильне від того, що Ви знехтуєте запитання, прямі відповіді на які доводять невідповідність. 

> > “Я про просяк Вам написав, що це не моє слово, навіщо Ви про нього знову згадуєте? “ 
> >
> > Ага, іще це. Ви час від часу посилаєтеся на конкретних, а то й абстрактних “авторів”, зокрема Нечая, “джерела”, здається, ще “літературу”, “словники”, Зараз же Ви, по суті, кажете, що “це не моє слово,  а Нечая, я -- не я і хата не моя, я за нього відповідальності не несу”, тобто перекладаєте відповідальність за свої слова, зокрема переклади, на інших, хто, звісно, не відповість.
> >
> > “...це не моє слово....”. Ні, це слово Ваше,  у тому розумінні, що його сюди додали саме Ви,  а не Нечай, тому й “відповідальність” саме на Вас, а не на ньому. Якщо Ви додали це слово з осмисленням, то можете відповісти на запитання. Якщо без, у чому я досить упевнений, то навіщо Ви додаєте слова без осмислення?
> > “Відповідальність” за слово несе той, хто його додав. Якщо, наприклад, добродій Мішка (добродію Мішко, не ображайтеся, я просто для прикладу) додасть кілька непристойних перекладів, які вигадав не сам, а десь почув чи прочитав, то його не треба банити? Звісно, я перебільшую, але це для більшої наочності. 
> > Слово не буде правильне від того, що Ви знехтуєте запитання, прямі відповіді на які доводять невідповідність. 
> >
>
> Купіть слона. 

Будь ласка. Ви знову пишете казна-що замість того, щоб відповісти по суті, погодитися або заперечити з доказами.
Іще раз питаю: яке значення має слово “просякати”, від якого утворено “просяк”? Ви ж собі якось пояснювали мотивацію? 

Я не стверджую, що точно знаю найкращий відповідник. Але вважаю, що найкращим буде або “висот(ування)”, або “крізьвисот(ування)”

Гаразд, чим “висот” принципово відрізняється від “просот”? “крізьвисот” ніхто замість осмосу вживати не буде. 
І ще, до чого двійка у “переподвійнику”? І до чого ждати у “ждорві” Вашій?

> > Я не стверджую, що точно знаю найкращий відповідник. Але вважаю, що найкращим буде або “висот(ування)”, або “крізьвисот(ування)”
>
> Гаразд, чим “висот” принципово відрізняється від “просот”? “крізьвисот” ніхто замість осмосу вживати не буде. 
> І ще, до чого двійка у “переподвійнику”? І до чого ждати у “ждорві” Вашій?

Я ждав подібних запитань, спасибі за них. Отже.
По-перше, у перекладі добродія Ярослава не “просот” а таки “просяк”. 
Дам ще хвилин 10 добродієві Ярославу пояснити, як він розуміє значення слова “просякати”, від якого утворено “просяк” (щоб спростувати очевидне, що він цей переклад узяв-упхав), і тоді поясню цю засадну різницю.

“ І ще, до чого двійка у “переподвійнику”?” Компіляція, у вузькому, але найпоширенішому значенні, це переведення заданого коду в машинний або близький, загалом нижчого рівня, а це щонайменше дуже часто двійковий.

“І до чого ждати у “ждорві” Вашій?”

У сучасному значенні “міна” – це “рва”, що “жде”, тобто закладається до задіювання

“Ў

Уейк – Ўейк*
Уельс – Ўельс*
Уолліс (або Волліс) і Футуна – Ўоліс і Футуна*”

В нашій абетці немає букви Ў.
В Українській мові нескладотворций У (тобто Ў) НЕМОЖЛИВИЙ перед голосним. Хто що там казав про “мовне чуття”?

Так. Але зрештою, це ж Ярославів Словник. Хай чи змінить назву гілки чи напише на початку першого допису, що це його вподобання перекладів.

Компіляція, у вузькому, але найпоширенішому значенні, це переведення заданого коду в машинний або близький, загалом нижчого рівня, а це щонайменше дуже часто двійковий.

Мультфільм, у вузькому, але найпоширенішому значенні, це намальоване кіно для дітей, тому мультфільм — дітлахівка.

У сучасному значенні “міна” – це “рва”, що “жде”, тобто закладається до задіювання

Не у сучасному значенні, а у Вашому “Ромасвіті”, вибачте! Ви вже не перший раз підганяєте значення слова під свій переклад, Ви точно перебуваєте у нашій дійсности, Ви хоч припускаєте автономність світу, центром якого себе віді вважаєте?

Дякую за відповіді, та краще б Ви відповідали у відповідних нитках під словами, а не де випаде.

“У сучасному значенні “міна” – це “рва”, що “жде”, тобто закладається до задіювання
Не у сучасному значенні, а у Вашому “Ромасвіті”, вибачте!”

Тобто? Так і працюють міни, крім мінометних. Чи можете заперечити?

Тобто? Так і працюють міни, крім мінометних. Чи можете заперечити?

Не тут

>
> > “Усі”/“Всі” -- може бути й так, і так. 
> > Я вважаю, що тільки заради цього вводити нову букву, м’яко кажучи, не дуже доречно й підставно
>
> Це через те, що ви не дуже любите працювати зі словниками. Якби ви з ними ретельно працювали, то помітили б, що не зовсім зручно, коли працюєш, наприклад, з багатотомником, а тобі пропонують слово на В див. у словах на У, чи навпаки. 
> Тому й не розумієте, чому я наполягаю на створенні нової букви
>

Як я вже казав, той же “Уельс”: тут У бути не може ніяк

Окрім того, літературні твори: там це важливо, В чи У. 

“й надрукувати словника”

Добродій Єлисій цілком правий

“й надрукувати словника”

Добродій Єлисій цілком правий

?

коп. ніде не пояснене, хоча є багато разів 

коп. ніде не пояснене, хоча є багато разів 

Копалини
Додав у словнику

Чомусь своєю абεтӄꙩю не користуєтесь

Чомусь своєю абεтӄꙩю не користуєтесь

Набридло, чесно кажучи. Це СЛОВОтвір, а не ПИСЬМОтвір/АБЕТКОтвір. Чи не до десятка жвавих користувачів так чи інакше хоче/пробує вживати/вживає своє письмо. Це казна-що. Неподобство, що спричиняє, особисто мені, незручності. Ми тут для того, щоб вирішити, які слова вживати, а не для того, щоб сперечатися, як їх записувати.
Крім того, як я вже казав, ми (за задумом) тут це робимо перш за все для “зовнішніх”, широкого вжитку, отже, широкого, загального розуміння

Чомусь своєю абεтӄꙩю не користуєтесь

Ну, так тут поки панує кирилиця. Головне, щоб назбирати гарних слів. А там якось і до абетки дійде час. 

Ну, мінерали і фобії закінчилися, але якісь важливі слова мабуть ще є. Он оркестра, касира (та й каси), гомосексуала нема, погортайте мої додані😄 (хоча там багато мабуть не захочете перекладати). І взагалі тижневик по тижнях погортайте хах. Жаль свої запропоновані й лайкнуті не зовсім зручно передивлятися, теж могли б свої проглянути (якщо ви вже не записуєте одразу все, підозрюю ні)

До речі, це цікаве питання, з чого починати такий словничок (та й відповідно що далі, що зараз додавати й коментувати на Словотворі скажімо). Ще можна за покажчиком всі пройти, хоча б за що око зачепиться поки швидко проглядаєте, але це точно треба трохи часу

Математики, алгебри, геометрії, не те що теореми, а й теорії нема. Чи це ті які важко перекласти тому просто лишаєте?😄

Математики, алгебри, геометрії, не те що теореми, а й теорії нема. Чи це ті які важко перекласти тому просто лишаєте?😄

Геометрію ще якось можна перекласти, але не бачу гарного перекладу. Математика, алгебра хай будуть. Не бачу смислу їх перекладати. 
Так само, як електрика, фізика, химія. 
Та й переклади виходять дивні, м’яко кажучи. 

Так само теорія, теорема тощо. Якщо бачу гарний переклад, забираю собі. А різні невдалі спроби нікому не потрібні 🤷‍♂️🤪

Накінець добив до 7000 слів. Треба ще кілька тисяч назбирати 🤔

> Накінець добив до 7000 слів. Треба ще кілька тисяч назбирати 🤔

Суть створення словника, де величезна частина перекладів не відповідає базовій логіці фонетики, як “Сінт-Естатіус – Сан-Естатіус*; сааміт, стронцієвий апатит, стронцій-апатит (коп.) – саамень*”, 
Або просто півпереклад, як “спідкубінг – див. швидкубінг”,                            
Або недолугими, як “смартфон – мудрівка* 📱”

Зробіть з нього файл й не будете переживати, що “в ньому” коментують. Заодно можна буде позначити версії й в цілому готувати як книгу