Не підлягають перекладу

Історизми: боярин, раб, феодал, васал, агора, канонір, гусар, катапульта тощо

З якого лиха? Раб це взагалі церковнослов’янщина, коли питоме є роб.

Не можна перекладати назви релігійних, політичних, філософських течій: комунізм, фашизм, соціалізм, буддизм, християнство, іслам, протестантизм, баптизм тощо
Не можна перекладати назви літературних, музичних, художніх жанрів, течій, напрямків: рок, поп, реггі, хаус, контемп, хастл, модернізм, модерн, імпресіонізм, експресіонізм, сюрреалізм, кубізм, дадаїзм, роман, поема, рококо, барокко, готика тощо

Можна, ба більше - треба! Звісно, до кожного слід підходити крімно, та загалом слід глядати відповідників.

Історизми: боярин, раб, феодал, васал, агора, канонір, гусар, катапульта тощо

З якого лиха? Раб це взагалі церковнослов’янщина, коли питоме є роб.

Та хоч марсіанщина.
Раб, рабство, рабський – усталені тями, історизми. Їх не перекладають.

Не можна перекладати назви релігійних, політичних, філософських течій: комунізм, фашизм, соціалізм, буддизм, християнство, іслам, протестантизм, баптизм тощо
Не можна перекладати назви літературних, музичних, художніх жанрів, течій, напрямків: рок, поп, реггі, хаус, контемп, хастл, модернізм, модерн, імпресіонізм, експресіонізм, сюрреалізм, кубізм, дадаїзм, роман, поема, рококо, барокко, готика тощо

Можна, ба більше - треба! Звісно, до кожного слід підходити крімно, та загалом слід глядати відповідників.

Це ваша думка “невіголоса”. Ці тями теж ніхто не буде перекладати.
Якщо ви хочете просто дуркувати, бавитися в словотвір заради забавки, одна річ. А якщо справді хоч трохи почистити мову, ба не створюючи якесь неоковирне укроесперенто, яким ніхто не буде розмовляти, зовсім інша.

Раб, рабство, рабський – усталені тями, історизми. Їх не перекладають.

Ще й як перекладають!

Це ваша думка “невіголоса”. Ці тями теж ніхто не буде перекладати.
Якщо ви хочете просто дуркувати, бавитися в словотвір заради забавки, одна річ. А якщо справді хоч трохи почистити мову, ба не створюючи якесь неоковирне укроесперенто, яким ніхто не буде розмовляти, зовсім інша.

Добре, що в лапки взяли, а Ви таки без лапок єсте невіголос.

Ці тями вже перекладають, якщо Ви не побачили… Так у Вас є якісь конкретні аргументи чому ці слова не слід перекладати чи тільки розмите ля-ля?

Раб, рабство, рабський – усталені тями, історизми. Їх не перекладають.

Ще й як перекладають!

Це ваша думка “невіголоса”. Ці тями теж ніхто не буде перекладати.
Якщо ви хочете просто дуркувати, бавитися в словотвір заради забавки, одна річ. А якщо справді хоч трохи почистити мову, ба не створюючи якесь неоковирне укроесперенто, яким ніхто не буде розмовляти, зовсім інша.

Добре, що в лапки взяли, а Ви таки без лапок єсте невіголос.

Ці тями вже перекладають, якщо Ви не побачили… Так у Вас є якісь конкретні аргументи чому ці слова не слід перекладати чи тільки розмите ля-ля?

Перекладають невігласи як ви. Скільки б ви тут не бавились, ваші “переклади” ніколи не будуть навіть розглядатися, щоб колись долучити їх до літнорми (зараз Івкрив прибіжить, це я для нього це слово написав).
От тільки через ваше захаращення Словотвору притомні люди сахаються від нього, вважають забавкою для непритомних невігласів

Придумайте свою релігію, там можете придумати й вживати свою лексику.

Знаєте скільки слів повигадувала грецька мова для християнства, хоч християнство бере свій початок не з грецької культури? Давньогрецька мова в східній римській імперії, котра правила землями сучасного Ізраїлю, Палестини, Йорданії, тощо, звісно мала великий уплив за часів Христа, й багато діячів раннього християнства користалися нею (зокрема, апостол Павло), але християнсво того часу мало набагато більший зв’язок із єврейською та арамейською мовами, бо коріння бере з єврейської віри.

І не лише грецька має низку своїх слів для християнства. Назву Христової історії, й першої частини Нового Заповіту — Євангелля — ми взяли через церковну мову з д.грец. εὐαγγέλιον. Але ось англійська має своє питоме слово — Gospel (<— good spell; “добра оповідь/вість/новина”).
https://www.etymonline.com/word/gospel#etymonline_v_9072

А про слово “храм”, то хіба для південних слов’ян християнство “рідна” віра, чи вони її вигадали самі? Та то їм не завадило назвати місце поклоніння Богу “храмом” (храмъ), тобто домом Господнім. Слово звичайнісіньке, слов’янське, раніше значило просто “дім, хата”, й воно нині вживається не лише щодо юдівства (юдейства), чи християнства, а до будь-якої віри.

Коли можемо перекласти, чи вже маємо невживані відповідники, то тре’ перкласти. Особливо таке просте й загальне слово як “храм”. (англ. temple/shrine). Воно торкається не лише християнства.

“треба постановити”, “не можна перекладати” …

Ni crœutcosti, ni znalosti…

Не підлягають перекладу музичні терміни: крещендо, прелюдія, нота, інтермецо тощо

Не підлягають перекладу музичні терміни: крещендо, прелюдія, нота, інтермецо тощо

Чому?

Не підлягають перекладу музичні терміни: крещендо, прелюдія, нота, інтермецо тощо

Чому?

Ви ж прийшли сюди з ФБ? Поставте там це питання, зокрема в мовних спільнотах.

Не підлягають перекладу музичні терміни: крещендо, прелюдія, нота, інтермецо тощо

Чому?

Ви ж прийшли сюди з ФБ? Поставте там це питання, зокрема в мовних спільнотах.

I ne pèrecladaiõty i pèrecladaiõty. Na pr., slovacyscoiõ “prélude, preludium” tacui caziõty ceasto ‹predohra›, a ceixyscoiõ ‹předehra›. A pœd dobõ romantinzmou italscui uirazui u gõdé pitimo pèrecladaxõ móuvoiõ suoyui crayinui, na pr. Schubert, za ital. ‹moderato› pisa ném. ‹mässig (mäßig)›, a za ital. ‹allegro› pisa ‹lebhaft›. To ne pisyite ceoho ne znaiete.

Не підлягають перекладу музичні терміни: крещендо, прелюдія, нота, інтермецо тощо

Чому?

Ви ж прийшли сюди з ФБ? Поставте там це питання, зокрема в мовних спільнотах.

Навпаки, я з’явився на ФБ, аби потрапити сюди)
Ось хоч би й “крещендо”. Що означає? Поступове зростання сили звуку, посилення. Чому не “посилення звуку”, “звукосилення”, “звукоріст”, “погучення” тощо? Невже ви думаєте, що засобами Мови неможливо передати посилення звуку?
“Інтермецо”? “Поєдник”, “проміжник”

“аби потрапити”

@“Oleksa Rusyn”, взяти!

“аби потрапити”

@“Oleksa Rusyn”, взяти!

Дозвольте запитати, що не так? Чому Ви проти?

Для словотвору нема перепон. Всі слова я оголошую підлеглими до перекладу.

Для словотвору нема перепон. Всі слова я оголошую підлеглими до перекладу.

Деякі слова не мають перекладатися. Наприклад, власні назви та чужі тями

Деякі слова не мають перекладатися. Наприклад, власні назви та чужі тями

Про власні назви зрозуміло. Та що маєте на увазі під словосполученням «чужі тями»?

Деякі слова не мають перекладатися. Наприклад, власні назви та чужі тями

Про власні назви зрозуміло. Та що маєте на увазі під словосполученням «чужі тями»?

Наприклад, назви таких речей побуту, життя, що не зустрічаються в нас. Наприклад: японське “кімоно” дослівно перекладається як “верхній одяг”. Але не всякий верхній одяг є кімоно. Саме це й лише це слово позначає кімоно, включаючи країну, розмір, способи виготовлення, вишивку тощо. Або ми не можемо москальську “косоворотку” замінити нашою “вишиванкою” умовно, або індіанські “мокасини” нашими “черевиками”, “мештами”, “шкарбанами”, “постолами” або ще чимось.
Також це, наприклад, тями, що мають наші відповідники, але закріплені за певними країнами, місцевостями тощо. Наприклад, “цар”, “цісар”, “кайзер”, “король”, “князь”, “вождь” . Наприклад, “арик” — полінезійський вождь, але ми не можнемо так замінити, бо “арик” —вождь саме й тільки полінезії, включно з усіма особливостями.
Так само й назви місцевих страв, посуду, танців, обрядів, свят тощо, що можуть бути близькі до деяких наших, але позначають цю тяму саме в певній, скажімо, місцевості.
Іще приклади: “граф”, “барон”, “дюк”, “герцог”, “лорд”, “мандарин”, “шьоґун” — тями в дечому співзначні, але використовуються для позначення такого “статусу” саме там, звідки прийшло слово

Наприклад, назви таких речей побуту, життя, що не зустрічаються в нас. Наприклад: японське “кімоно”(…)

Гаразд. Але можно було би просто скоротити до «сустійні (культурні) особливості». Бо, на приклад, вважаю, що такі тямки як «цунамі», котре у нас поки не зустрічається, все ж годно перекладати. Хто зна, до куди простягатиметься Вкраїна.

Наприклад, назви таких речей побуту, життя, що не зустрічаються в нас. Наприклад: японське “кімоно”(…)

Гаразд. Але можно було би просто скоротити до «сустійні (культурні) особливості». Бо, на приклад, вважаю, що такі тямки як «цунамі», котре у нас поки не зустрічається, все ж годно перекладати. Хто зна, до куди простягатиметься Вкраїна.

Але, на мою думку, таки варто навести ось такий приклад: слова “бор”, “маскарè”, “бенак”, “боно” й “поророка” означають одне й теж, високу припливну хвилю, що рухається з моря/океану вгору за течією. Але “поророка” — таке явище саме й тільки на Амазонці, так само як “маскаре” — у Пранції(це насмішка), здебільшого на сі… ой, на Сені. Чи слід перекладати таке?

«цунамі»

Ta ne pèrecladaite, ta móuvte zu rousscoiõ uimóuvoiõ: /t͡suˈnɑmɪ/, ne /t͡suˈnɑmi/.

«цунамі»

Ta ne pèrecladaite, ta móuvte zu rousscoiõ uimóuvoiõ: /t͡suˈnɑmɪ/, ne /t͡suˈnɑmi/.

Та не пèрецладаите, та мóувте зу роуссцоиõ уимóувоиõ: /т͡суˈнɑмɪ/, не /т͡суˈнɑми/.

Хто зна, до куди простягатиметься Вкраїна.

Це був просто дотеп, та потім я дізнався про існування Зеленого Клину на Приамур’ї, котрий сусідствує з Японією :/

Навіщо перекладати назви хім. елементів, питомих назв яких у нас не було: уран, радій, плутон тощо?

Навіщо перекладати назви хім. елементів, питомих назв яких у нас не було: уран, радій, плутон тощо?

Ці назви творили раніше українці так само, як і ми нині. Де сягає уявне розмежування між тим, коли можна було придумувати вкраїнські відповідники елементам і коли не можна?

Навіщо перекладати назви хім. елементів, питомих назв яких у нас не було: уран, радій, плутон тощо?

Ці назви творили раніше українці так само, як і ми нині. Де сягає уявне розмежування між тим, коли можна було придумувати вкраїнські відповідники елементам і коли не можна?

Ta co bui i ne pèreclasti, xay bui zuõcotuar rousscuy boul; na pr. ‹radium› → /ˈrɑdɪj/, ne /ˈrɑdʲij/.