Українська латинка

> > Не складно. Я пишу то звяжмя ‹œu› латиницею, на пр.:
> > ‹dœum› [dym, dʏm, dɥ͡iʷm, dʷim, di͡β̞m, dʉm, dʉ͡ɵm, dʉ͡ɞm, dʉ͡ɘm›. Знаючи руську, не є складно знати, де писати ‹œu›, де ‹é›, де ‹ei›, а де ‹eû›:
> > ‹sœuc› /syk/ : ‹sécl› /si͡ek/, ‹rœuc› /rʏk, rʉ͡œk/ : ‹réc› /ri͡ek/ : ‹reûcl› /ri͡ʉk/, ‹vœuz› /wʏz/ : ‹veûzl› /wi͡ʉz/.
> > Крім того, вчить правильній вимовї, а не тупій “літературній”.
>
> А як саме можна навчитися правильній вимовї, а не тупій “літературній”?

Добродію Богдане, це напівпорожні твердження. Так звана “правильна вимова” всюди, чи не в кожному (колишньому) районі своя. Нічого ж “тупого”, “неправильного” в літературній немає.
> > Ну, на пр., розрізненнє фонем:
> > /ʲi ~ i͡e/ : /y ~ ʉ ~ u͡o/ : /i͡ʉ/ : /i ~ e͡i/ — всі нинї пишемо ‹і (ї)›, /ɘ̞ ~ ɤ/ : /ɪ/ — обї нинї пишемо ‹и›, /ɛ/ : /æ/ — обї нинї пишемо ‹е (є)›, /ʷɔ/ : /ɔ/ — обї нинї пишемо ‹о (йо, ьо)›, /u/ : /ʊ/ — обї нинї пишемо ‹у (ю)›, /e, a/ : /i͡e ~ / — обї нинї пишемо ‹а›.
>
> Щодо /ʲi ~ i͡e/ : /y ~ ʉ ~ u͡o/ та /ɘ̞ ~ ɤ/ : /ɪ/ ясно. А от де треба мовити æ замїсть ɛ? Як зрозумїти, де має бути /i ~ e͡i/ ?
>
> Невже справдї необхідно перечитувати всї вашї змїнки та ще й купу науковойи літератури й нема швидшого способу навчитися руській вимовї?

Далеко не всюди /ʲi ~ i͡e/ : /y ~ ʉ ~ u͡o/ та /ɘ̞ ~ ɤ/ : /ɪ/, як я їх називаю, “різні И”, “різні Е”, “різні І” й “різні О” розрізняється. Така “правильна вимова”, якої нас намагається навчити через свій кривопис добродій Єлисій, існує, мабуть, тільки в його уяві. Не пригадую, щоб хоч десь була місцевість, у якій були б усі звучини, що є в його письмі. У ньому, схоже, є всі звучини (фонеми), які хоч десь є (розрізняються) на Україні

Хай там як, а я хочу навчитися цїєйи вимови.

> Хай там як, а я хочу навчитися цїєйи вимови.

Загалом діло схвальне, бажаю успіху. Ось тільки особисто мені неясно, якої саме “цієї вимови”. Я кілька разів просив добродія Єлисія дати, якщо є, звукозаписи явної “такої” вимови, та поки нічого. Може, таки діждемося, бо самому дуже цікаво

Вимови правильнойи, а не літературнойи. Діалекту, що розрізняє якнайбільше фонем руських.

> Вимови правильнойи, а не літературнойи. Діалекту, що розрізняє якнайбільше фонем руських.

Вибачте, а що саме Ви називаєте “літературною вимовою”? І чому саме Ви вважаєте її “неправильною”?

“…діалекту, що розрізняє якнайбільше фонем руських.”

1. Цей діалект буде нерідний, чужий для Вашої місцевості.
2. Тут уже не раз про це було: взяти один діалект, “що розрізняє якнайбільше фонем руських”, означає оголосити його “найбільш правильним”, “найукраїнськішим” (а тут і не тільки, звісно, є люди, що намагаються спілкуватися ще українськішою українською, ніж сама українська), а інші (тобто переважну більшість діалектів Української мови!) –  “менш українськими”, “менш правильними”/“неправильними”.
3. Можливо, я Вас здивую, але більшість діалектів – шестизвучинні (звучина – фонема), коли йдеться про голосні під наголосом. Тобто загальний вид А – О – У – Е – И – І зберігається. Є місцевості (наприклад, моє оточення), де І з О й І з Е/ятя тощо можуть розрізнятися як звуки, (той, що з О, приогублений), але не розрізняються як звучини.

Ось, скажімо, є місцевість, де А – О – У – Е – И (І злився з И). Хочете сказати, що цей діалект “неправильний”?