Він збирає їх у лісі, потім шинкує й солить 🙄🤔

Вони на тренуваннях теж були м'ячниками 🤷‍♂️

М'ячів. Точно не треба якогось "м'ячеподавальника"

Так не зрозуміло, бо подавати можна, що завгодно.
Тому й —

Бо йому мова чужа. Він її не знає, не розуміє, не відчуває 🤷‍♂️

"Чому м'ячоноса, якщо листоноша?"
Маєте якісь докази того, що тут може бути тільки -ноша й не може бути -носа?

На r2u тільки один "водоноса" в Ніковського r2u.org.ua: ?*носа, а -ноша багато всюди r2u.org.ua: ?*ноша

@Роман Роман2
Ви взагалі притомна людина? Якщо ні, то так і скажіть, не буду Вас чіпати.
Моє питання: "Чому м'ячоноса, якщо листоноша?"
Ваша відповідь: "маєте докази..?". Це до чого взагалі? Ще раз питання перечитайте, будь ласка.
Можу вточнити питання: яка мотивація вживати саме твар -носа, коли набагато ширшим є твар -ноша?

"Моє питання: "Чому м'ячоноса, якщо листоноша?""
Відповідь: бо "м'ячоноса" утворено за іншим взором (устроєм, моделлю, схемою, вибирайте, що подобається). Це точно така відповідь, яку Ви хотіли одержати?

"Можу вточнити питання: яка мотивація вживати саме твар -носа, коли набагато ширшим є твар -ноша?"
Обидва "твари" теоретично підставні(обґрунтовані)? Так. Обидва твари засвідчені? Так. Обидва зрозумілі? Так.
Яка мотивація? Я вжив засвідчений твар. Яка мотивація вжитку саме цього? Мені так захотілося. Справжнє питання полягає в іншому: а що заважає вжити цей "твар"?

До речі, r2u.org.ua: вточнити. Можете, будь ласка, знайти приклади вжитку слова "Вточнити"?

>Обидва "твари" теоретично підставні(обґрунтовані)?
Можете теоретично обґрунтувати ці твари (-носа і -ноша)?
>Обидва твари засвідчені?
Якщо в однім екземплярі — це ж для Вас не є довід. По-Вашому, це витягування діалектичних відхилень до загальноговживаної мовної норми.
>Обидва зрозумілі?
Ні, "м'ячоноса" скидається більше на прикметник на взір "безноса", "плосконоса", а не на те, за що Ви це слово даєте.

>Яка мотивація? Я вжив засвідчений твар.
Це зветься "бездумне ctrl+c — ctrl+v".
>Яка мотивація вжитку саме цього? Мені так захотілося.
Потужний мовознавчий аргумент.

>До речі, r2u.org.ua: вточнити. Можете, будь ласка, знайти приклади вжитку слова "Вточнити"?

Дивне питання. Повно прикладів:

Завжди краще вточнити і зробити правильно, ніж щось не зовсім зрозуміле виконувати, а потім виправляти помилки. Дахно Іван, Ділова кар'єра

Конкретно цей був роботом, який хотів вточнити особисті дані аби індифікувати мене здадля з'єднання з менеджером неназваного банку (ха-ха).

Даниле, а що єсте хотіли вточнити? Уточнення джерела єсми дав на початку. Не читали'сте?

Коли контекст дає, то в реченні може йти слово "лист" без инших слів, а коли є вточнити, то може бути додано слово "круш, крушаний", або йм'я якої круши конкретної.

Щодо відстрочки, то, як я і зазначав вище, Вам потрібно вточнити у ВНЗ чи визначено у положеннях останнього, що поточний навчальний рік закінчується саме у грудні 2024 року.

Дізнатися щодо інформації, яка вас зацікавила, записатися до лікарів або вточнити час або вартість обстеження ви маєте змогу за будь-яким з наших телефонів...

"Я трохи запрацювалась і пропускаю багато новин. Але щодо "м'яса по-французьки", тобто Макрона з його ганьбою, мушу все-таки вточнити кілька речей…" Про це на своїй сторінці у Facebook пише письменниця Оксана Забужко ...

"Дивне питання"
Нітрохи.
Річ у тім, що всі ці приклади, наскільки я бачу, свіжі. У словниках прикладів немає, тому припускаю, що це порівняно нове надпоправ'я (гіперкорекція)

Ну так чергування на письмі є всюди, де нема причин йому не бути (тут нема). Хоча його обов'язковість і чіткі правила справді порівняно нові, але що зробиш
У ГРАКу вточн* є з 1961, до 1991 вже 41 приклад. Що до речі логічно, чергування десь у середині століття поступово зробили обов'язковим у правописі
[Схоже навіть буквально в 1960 хах https://zbruc.eu/node/41931 ]
[Хоча це ще уточн* тільки з 1889 і тільки з 1924 активно, але до 1961 вже 389 разів]

Так, зробили. Роблено, затягуючи мертві правила на живу мову
Я до того, що в багатьох словах це дуже неприродно

Тобто м'ячоноса можна ліпити, бо це сам д. Роман так захотів, хоч і діялектне/говіркове.
А жийний нізя? 🙄🤦‍♂️

Ви навіть не спромоглися зрозуміти, чим "жити"/"жиВе"/"жиВу" відрізняється від "мити"/"миЮ"(/мийу/)/"миЄ"(/мийе/) й "шиТи"/"шиЮ"/"шиЄ".

">Яка мотивація вжитку саме цього? Мені так захотілося.
Потужний мовознавчий аргумент."
Якщо не розумієте глуму, це не моя провина.
І мені вже набридло відповідати на такі дурниці.
Поясніть-но, будь ласка, перехід С у Ш в "-ноша".

Звісно, це був новотвір за цілком передбачуваним розмітом(схемою): "корінь"+а(закінчення, що, так би мовити, позначає спільний рід).
Чому "ноСа", а не "ноШа"? Та тому ж, чому "недоріКа"/"злоріКа", а не "-ріЧа". Сюди ж можл. "заїка", "підлиза", "неотеСа" (а не "неотеШа"), "слуга" (не "слуЖа", хоча в таких інше пом'якшення); "проноза", "пролаза", "примаза", "заріза", можл. "виса". У цих словах С/З кореня не перейшло в Ш/Ж відповідно. Якби хоч хтось із вас 2 вийшов за межі кореня "-нос-" і подивився на слова спільного роду з іншими коренями, утвореними таким же способом, такого питання просто не було б.
Доп.: "нечеса"/"нечоса"

Бо після Ж/Ч/Ш міжросток (інтерфікс) О

Воно то й так, але цікаво чому, коли ворожЕ, сильнішЕ, питаючЕ, дужЕ, а не ворожО, сильнішО, питаючО та дужО. Знаю, не зовсім межичеп, та все ж. Як людина, що досить багато прочитала класики, мені природніше по-українськи гучить "тисячЕліття" та "м'яченос(а".