Бук — рід дерев (Fagus) родини букових (Fagaceae); великі листопадні дерева з колоноподібним стовбуром заввишки 20-40 мет. і діаметром до 1,5 мет. і більше, покритим сріблясто-сірою гладкою корою, густий, округлої тінистій кроною і близько розташованими до поверхні ґрунту корінням; під покровом цих дерев в зімкнутих чистих лісостанах зазвичай є лише мертвий покрив.
Приклад вживання
Коренева система бука без ясно вираженого стрижневого кореня, з бічними коренями, що мають направлені вертикально вниз якірні відгалуження. Дрібні закінчення коренів нерідко спрямовані вертикально вгору і щіткоподібно гілкуються в шарі мертвої підстилки, маючи добре розвинену мікоризу. У старих дерев часто сильно розростаються кореневі лапи, у зв'язку з чим в окоренковій частини стовбура з'являється характерна жолобчастість.
Походження
(псл.) *bukъ “бук” < *buky < (пгер.) *bokaz, *bōkijǭ, *boko “бук” < (п.і.є.) *bʰeh₂ǵos “бук” ;
зміна (псл.) *bukъ < *buky під вплив. klenъ, ѵęzъ, grabъ, dǫbъ
(див. ЕСУМ,т.1,ст.284,бук-1)
від прасл. *bъzъ "дерево бузини", що й мало означати "бук"
(див. en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bъzъ та en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/bʰeh₂ǵos)
Панове, я попрошу всіх віднестися до цього давнього запозичення без непотрібних суперечок. ЕСУМ чітко пише, що навіть праслов. рефлекс важко реконструювати. А ще ж потрібна якась інша форма слову у п.і.є. котрої немає.
Праїндоєвропейське слово *bʰeh₂ǵos "бук" дало у праслов. мові рефлекс *bъzъ (*bъzgъ, *bъzdъ), від котрого утворилася *bъzina.
(en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/bʰeh₂ǵos)
Бук — рід дерев (Fagus) родини букових (Fagaceae); великі листопадні дерева з колоноподібним стовбуром заввишки 20-40 мет. і діаметром до 1,5 мет. і більше, покритим сріблясто-сірою гладкою корою, густий, округлої тінистій кроною і близько розташованими до поверхні ґрунту корінням; під покровом цих дерев в зімкнутих чистих лісостанах зазвичай є лише мертвий покрив.
Коренева система бука без ясно вираженого стрижневого кореня, з бічними коренями, що мають направлені вертикально вниз якірні відгалуження. Дрібні закінчення коренів нерідко спрямовані вертикально вгору і щіткоподібно гілкуються в шарі мертвої підстилки, маючи добре розвинену мікоризу. У старих дерев часто сильно розростаються кореневі лапи, у зв'язку з чим в окоренковій частини стовбура з'являється характерна жолобчастість.
(псл.) *bukъ “бук” < *buky < (пгер.) *bokaz, *bōkijǭ, *boko “бук” < (п.і.є.) *bʰeh₂ǵos “бук” ;
зміна (псл.) *bukъ < *buky під вплив. klenъ, ѵęzъ, grabъ, dǫbъ
(див. ЕСУМ,т.1,ст.284,бук-1)
(лтс.) dižskābardis
(ягл.) beech
(вал.) ffawydd
(ели.) φηγός /figós/
(іта.) faggio
(вір.) հաճարենի /hachareni/
(сум.) pyökki
Перекладаємо слово бук (рід дерев)
від прасл. *bъzъ "дерево бузини", що й мало означати "бук"
(див. en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bъzъ та en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/bʰeh₂ǵos)
ЭССЯ, ІІІ, 144–145: *bъzъ.
Буква — буза?
Панове, я попрошу всіх віднестися до цього давнього запозичення без непотрібних суперечок. ЕСУМ чітко пише, що навіть праслов. рефлекс важко реконструювати. А ще ж потрібна якась інша форма слову у п.і.є. котрої немає.
Праїндоєвропейське слово *bʰeh₂ǵos "бук" дало у праслов. мові рефлекс *bъzъ (*bъzgъ, *bъzdъ), від котрого утворилася *bъzina.
(en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/bʰeh₂ǵos)
ЭССЯ, ІІІ, 144–145: *bъzъ.