Деменція — набуте слабоумство. Тому знеумлення відображає занепад розуму. Утворено з: де — зне; праслов'янського ум. Знеумленник — хворий на деменцію; знеумленниця — хвора на деменцію; знеумленний — прикметник до знеумлення; знеумлювати, знеумляти — дія того, що призводить чи сприяє деменції.
Результат негативних емоцій, думок, стресів, які руйнують енергетичний захист організму людини, що дозволяє захопити організм чорним силам. Далі вони блокують свідомість, організм втрачає енергетичний зв'язок з позитивними енергіями та егрегорами. В результаті втрати енергетичних зв'язків починаються зміни головного мозку.
Деменцію можна вилікувати шляхом видалення чорних сил та причин їх проникнення в організм.
Непритама́нний – Ненормальный в психическом отношении, невменяемый.
r2u.org.ua: непритаманний
Непритама́нний – Ненормальный в психическом отношении, невменяемый.
r2u.org.ua: непритаманний
Шільга – водянка, божевілля (за свідоцтвом Етимологічного Словника Української Мови).
ДЕМЕ́НЦІЯ ї, ж., мед.
Набуте недоумство. 
goroh.pp.ua: деменція
недоу́мство - розм. Те саме, що недоу́мкуватість 1. Приклади
Невміння глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що-небудь.
Хвороба, яка полягає в недостатньому розумовому розвитку; слабоумство, олігофренія.
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ) goroh.pp.ua: недоумство
