Se slovo stôyity tou ròzgleanõti ouge rousscoiõ bo zuõcotuar bui'ho zu /-nɪ-/ boul. Ta Vasyomou na veatscé xovanomou ouxou se malo cyto cazieity.

Се слово стôyитy тоу рòзглеанõти оуге роуссцоиõ бо зуõцотуар буи'хо зу /-нɪ-/ боул. Та Васyомоу на веатсцé xованомоу оуxоу се мало цyто цазиеитy.

I?

Це ваші вигадки, ба більш нічого
фи́ніксъ (1627)

гр. φοĩνιξ
болг. м. схв. фе́никс, бр. фе́нікс, п. feniks, ч. féniх, слц. fenix, слн. féniks;

З якого переляку там має бути не і?

Ne moyui "uigadcui" a Vasye neznanïe. U XVI-XVII stl. isce ‹и›, ‹і›, ‹ї› znacea to sam zuõc — use /ɪ/; /i/ bé pisano ‹ѣ›.
Vasyi pricladi iz inxyuix sloveanscuix móuv nicy ne znaceaty, u nix bo ne'ma tacoho ròzvitca *i hi u rousscé. A u ceixyscé ta slovacyscé ‹i› (ta ‹í›) u stòrônscax slovax móuveaty inacxe neigy u pitomax slovax.

"Юра Шевчук,
між письмом и вимовою нема й не має бути прямого зв'язку. Серед задач письма нема мети передавати вимову."

Ой, які ви непослідовні 😁🙈

Не моyуи "уигадцуи" а Васyе незнанïе. У XВИ-XВИИ стл. исце ‹и›, ‹і›, ‹ї› знацеа то сам зуõц — усе /ɪ/; /и/ бé писано ‹ѣ›.
Васyи прицлади из инxyуиx словеансцуиx мóув ницy не знацеатy, у ниx бо не'ма тацохо рòзвитца *и хи у роуссцé. А у цеиxyсцé та словацyс