Пане, перегляньте у тенеті, зара не часи Київської Руси.
Правда, що не давні часи, тож існує етика, що треба посилатися на джерела, коли якоюсь інформацією хочете поділитися.
Тож жду.
Чекайте. ✊
у вікіпедії це слово зазначене, більше згадок не знайшов. 
uk.wikipedia.org: Жар-птиця
Навіщо перекладати екзотизми?
Я вже все написав.
Русский звукотвар мене не хвилює, український – фенікс
Руський це не московський. Нащо ви граєте під їхню дудку?
екзотика, отже не прибираєм, а уподібнюємо.
Rousscoiõ /kɑtɛˈrɪnɑ/ — ne +/kɑtɛrina/, /xrɪˈstɪnɑ/ — ne /xriˈstina/, /mɪˈkolɑ; mɪkoˈlaj/ — /miˈkolɑ; mikoˈlaj/, /dmɪˈtro/ — ne /dmiˈtro/, /zɪnaˈjɪda/ — ne /zinaˈjida/, /β̞ɪˈtaʎ/ — ne /viˈtalij/, /lɪˈmɑn/ — ne /liˈmɑn/, /oksaˈmɪt/ — ne /oksaˈmit/, /ˈlɪnwɑ/ — ne /ˈlinva/, /tɪˈmjɑn/ — ne /tiˈmjɑn/, /ˈx͡wɪɣɑ, ˈɸ̞ɪɣɑ, ˈʍɪɣɑ/ — ne /ˈfiɣa/, /ˈx͡wɪʎa, ˈɸ̞ɪʎa/ — ne /ˈxvilʲa/, /ˈrɪsɑ/ — ne /ˈrisa/, /ˈrɪnwɑ/ — ne /ˈrinva/ — use stòrônsca ("foreign") slova.
Ja vse ž chotiv by poprosyty was choča b pojasneńnia pysaty kyryłyceü. Bo čytaty ce dowoli składno, a inkoły nawiť nemožlywo.
Ščodo zwuku, jakyi kyryłyceü poznačaëťsia bukwoü и, to za prawyłom devjatky win poznačaëťsia łyše pisla d,t,z,s,c,č,š,ž,r. Čy wy ne wyznaëte jiї u Словотворі?
<Čy wy ne wyznaëte jiї u Словотворі?>
Ya "pravilo 9" ne uiznaiõ nide, ne lixe na Slovotuoré, bo tô e iz leadscui nacuinõto pravilo.
אלישע פרוש, съжалявам, не разбирам нито дума.
Дасте докази, Єлисію Поруше?
<Дасте докази, Єлисію Поруше?>
Dal eimy docazui goré u sey niti, a puitaiete mea po docazéx.
Єгоре Донецький, пан Поруш хотів сказати, що правило 9-ки накинуте з лядської.
Забув додати, шо це стосується нових (відносно) запозичень. Старі пишуться через И, такі як спИрт,лИмон, вИно, і так далі. Це звісно так, але чи можна вважати "фенікс" давнім запозиченням?
Поправте будь ласка, якшо десь не правий.
Та ніколи його не писали через И
Староукраїнська: фи́ніксъ (1627)
Ще ніякого впливу московщини не було й близько
U tõ dobõ ‹и›, ‹і›, ‹ї› isce znacea to sam zuõc.
Тоді, виходить, хвинікс, якшо вже так.
Шкода, шо самого джерела не дано (в статті ЕСУМ "фенікс", звідки взято "фи́ніксъ"), то би можна було глянути по письму, шо саме мінено під "і", чи /и/, чи /і/.
<Тоді, виходить, хвинікс, якшо вже так.>
Iz ceoho uixodity?
Citaite uisye: u daunyorousscõ dobõ, ‹и›, ‹і›, ‹ї› isce znacea to sam zuõc.
<Шкода, шо самого джерела не дано (в статті ЕСУМ "фенікс", звідки взято "фи́ніксъ"), то би можна було глянути по письму, шо саме мінено під "і", чи /и/, чи /і/.>
Bez rœuzniçui, daunéixe znacea ‹и›, ‹і›, ‹ї› to sam zuõc.
давніші знаки и і ї то сам звук? и і ї та інші знаки є один звук?
<... давнішЕ знаЧА ‹и›, ‹і›, ‹ї› то сам звук? ‹и›, ‹і›, ‹ї› used to mean the same sound time ago?>
Tac.
і який це був звук?
"і який це був звук?"
/ɪ/.
Se slovo stôyity tou ròzgleanõti ouge rousscoiõ bo zuõcotuar bui'ho zu /-nɪ-/ boul. Ta Vasyomou na veatscé xovanomou ouxou se malo cyto cazieity.
Се слово стôyитy тоу рòзглеанõти оуге роуссцоиõ бо зуõцотуар буи'хо зу /-нɪ-/ боул. Та Васyомоу на веатсцé xованомоу оуxоу се мало цyто цазиеитy.
I?
Це ваші вигадки, ба більш нічого
фи́ніксъ (1627)
гр. φοĩνιξ
болг. м. схв. фе́никс, бр. фе́нікс, п. feniks, ч. féniх, слц. fenix, слн. féniks;
З якого переляку там має бути не і?
Ne moyui "uigadcui" a Vasye neznanïe. U XVI-XVII stl. isce ‹и›, ‹і›, ‹ї› znacea to sam zuõc — use /ɪ/; /i/ bé pisano ‹ѣ›.
Vasyi pricladi iz inxyuix sloveanscuix móuv nicy ne znaceaty, u nix bo ne'ma tacoho ròzvitca *i hi u rousscé. A u ceixyscé ta slovacyscé ‹i› (ta ‹í›) u stòrônscax slovax móuveaty inacxe neigy u pitomax slovax.
"Юра Шевчук,
між письмом и вимовою нема й не має бути прямого зв'язку. Серед задач письма нема мети передавати вимову."
Ой, які ви непослідовні 😁🙈
Не моyуи "уигадцуи" а Васyе незнанïе. У XВИ-XВИИ стл. исце ‹и›, ‹і›, ‹ї› знацеа то сам зуõц — усе /ɪ/; /и/ бé писано ‹ѣ›.
Васyи прицлади из инxyуиx словеансцуиx мóув ницy не знацеатy, у ниx бо не'ма тацохо рòзвитца *и хи у роуссцé. А у цеиxyсцé та словацyс
що тут вигадувати?